Сульфінових КИСЛОТИ

,

соед. загальної ф-ли RS (O) OH, де R-opг. залишок. Аліфатичні С. к. -малоустойчівие рідини, ароматичні-тверді в-ва. У кристалічних. стані і в неполярних р-телеглядачам мають димерную структуру:

Ароматичні С. к. стійкіші, ніж аліфатичні. Наїб. стабільністю мають солі або водні розчини, а також С. к., що містять в молекулі електроноакцепторні або об'ємні групи. Молекули С. к. Мають форму тетраедра з хіральних атомом S в вершині.

З. к. називають, додаючи до назв. з'єднання-основи закінчення "сульфінових к-та", напр. 2-бутансульфіновая к-та. Якщо в соед. присутній ін. група, що має пріоритет, до назв. з'єднання-основи додають префікс "сульфінія", напр. 4, 6-дісульфіно-1-нафтойної к-та.

В ІК спектрах С. к. Присутні характеристик, смуги в області 1130-1150 см, відповідні валентним коливанням зв'язку SЧО. В УФ спектрах l макс . 240-245 нм (п: p *-перехід своб. Пари електронів атома S).

За кислотності С. к. Займають промежут. становище між відповідними сульфокислота і карбоновими к-тами.

З. к. мають усіма характерними св-вами к-т: утворюють ефіри RS (O) OR 'і солі (сульфінати), галогенангідриди RS (O) Hal (сульфінілгалогеніди), сульфінаміди RS (O) NR' 2 і ін. У водних розчинах С. к. повністю диссоційовані. При стоянні або нагріванні диспропорционируют на суль-фокіслоти і S-ефіри тіосульфокислот: 3RS (O) OH:: RSO 2 OH + RSO 2 SR + Н 2 О.

Під дією окислювачів (Н 2 Про 2 , HNO 3 , I 2 , гіпохло- рити, КМnО 4 і ін.) С. к. утворюють сульфокислоти RSO 2 OH. Відновлення призводить, в залежності від умов р-ції, до тіолами, дисульфід або S-ефірів тіосульфокислот:

З. к. вступають в разл. хім. р-ції в якості нуклеофілів з реакц. центром на атомі S; сульфінат-акіони, що генеруються з С. к. в лужному середовищі, виявляють амбідентних св-ва. В присутності. підстав С. к. реагують з алкіл- і арілгалогенідамі з утворенням сульфоноз, більш "жорсткі" алкілуючі агенти (напр., тетрафтороборатом три-етілоксонія) дають продукти О-алкілування:

Приєднання С. к. за кратними зв'язками алкенов, алленов , ацетиленів призводить до відповідних сульфонним; взаи-мод. з альдегідами-к a-гідроксісульфонам, з епоксидами у присутності. підстав-к b-гідроксісульфонам, напр. :

З. к. розкривають цикли b- або g-лактонов з утворенням b- або g-сульфонілкарбонових к-т, напр,:

Ароматичні С. к. легко реагують з сульфенілгало-генідамі, утворюючи S-ефіри тіосульфокислот ArSO 2 SR.

Отримують С. к. Відновленням похідних сульфокіс-лот, найчастіше сульфонілгалогенідов. Як відновники використовують порошок Zn в нейтральній або основний середовищі, Fe, Na-Hg, Mg, Ca, Al, SnCl 2 і ін., А також аніонні нуклеофіли, напр. сульфіти, сульфіди, тіолати, гідриди і т. д., напр. :

З. к. утворюються при окисленні тиолов або дисульфідів галогенами, разб. Н 2 Про 2 , м-С1С 6 Н 4 СОООН і ін., При розщепленні сульфонов алкоголятами лужних металів або лугами або S -ефіри тіосульфокислот кислими або лужними агентами, напр. :

Ароматичні С. к. Отримують також сульфінірованіем ароматич.вуглеводнів в умовах р-ції Фріделя-Крафт-са або розкладанням діазоніевой солей у присутності. SO 2 і Сu:

Зручний метод отримання важкодоступних Ск. -суль-фінірованія металлоорг. з'єднань SO 2 :

C 6 H 5 MgBr + SO 2 : C 6 H 5 SO 2 MgBr: C 6 H 5 S (O) OH + Mg (OH) Br З. к. -інтермедіати разл. биохим. процесів в організмі тварин; так, при окисленні цистеїну утворюються цис-теінсульфіновая к-та NH

2 CH (CH 2 SO 2 H) COOH і 2-ами-ноетансульфіновая к-та (гіпотаурін); остання виділена з окремих видів молюсків. Застосовують С. к. І їх похідні в якості каталізаторів низькотемпературної полімеризації, флотац. агентів, емульгаторів, регуляторів росту рослин, промежут. продуктів в синтезі лек. препаратів.

З. к. і її солі дратують шкірні покриви і верх, дихат. шляху.

Літ. :

Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 5, М., 1983, с. 491-96; Ullmanns Encyklopadie, 4 Aufl. , Bd 22, Weinheim, 1982, S. 315-21. І. І. Крилов.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.