Рецин

Рецин (возм., "джерело"):
1) останній сир. цар, що правив в Дамаску. У клинописних написах Тиглатпаласара III він названий рацон. Р. нарівні з Израил. царем Менахемів платив данину ассир. царю (743 м до Р. Х.). Разом з Израил. царем Факея ( см. Факей) Р. прагнув примусити Іудейське царство до союзу проти Ассирії; мабуть, саме в цьому полягала мета воєн. дій, розпочатих сирійцями і Єфремом (4Цар 15: 37; Іс 7: 1, 4, 8; 8: 6) . Р. завоював Елота (4Цар 16: 6) . Тоді см. Ахаз, незважаючи на застереження Ісаї, звернувся за допомогою до Тиглатпаласару, к-рий в 732 р до Р. Х. завоював Дамаск і вбив Рецина (ст. 9);
2) родоначальник сімейства підданців, які повернулися з Вавилов. полону разом з Зоровавелем (Езд 2: 48; Неєм 7: 50) .

Біблійна енциклопедія Брокгауза. Ф. Рінекер, Г. Майер. 1994.