Вибір Редакції

ПАТЕРНО- Бюхи РЕАКЦІЯ

, фотохім. ціклопрісоеді-ня карбонільних соед. до олефінам з утворенням оксетанов:

карбонільні сполуки. можуть бути аліфатіч. і ароматичних. альдегіди і кетони, a-дикетони, хінони, a-кетоефіри і ацілціаніди, олефіни-ацікліч. і цикл, соед. з разл. заступниками при подвійному зв'язку. Р-цію зазвичай проводять в апротонному р-телеглядачам (напр., В бензолі, гексані) при УФ опроміненні (l 360 нм). Виходи оксетанов 60 90%. Осн. побічні продукти-олігомери і полімери.

Несиметричні олефіни утворюють, як правило, суміші ізомерних оксетанов, напр. :

В цій р-ції загальний вихід становить 64%; вихід I в 1, 6 рази більше, ніж II. При використанні в р-ції замість бензальдегіду ацетофенону р-ція здійснюється більш селективно (суміш містить бл. 90% оксетана, відповідного сеод. I).

Вважається, що ключова стадія р-ції - освіту донорно-акцепторного комплексу (ексіплекса) між збудженою молекулою карбонильного соед. і олефіном. Далі ексіплекс перетворюється в бірадікал в n-p * -тріп-льотному або синглетному стані (спектрально виявлений интермедиат). В останньому випадку оксетановий цикл замикається швидше, що зумовлює більш високий вихід кінцевих продуктів. Встановлено, що коли енергія триплетного стану карбонильного соед. порівнянна або вище, ніж та ж величина для олефина, то процес утворення оксетана частково або повністю пригнічується, а превалюють побічні р-ції.

В р-цію, подібну П.-Б. р. , Вступають карбонільні сполуки. з недо-римі ароматич. гетероциклами і кетенімінамі, напр. :

Тіокетони утворюють з олефінами нестійкі тістани, к-які зазвичай зазнають подальші превращ. під дією ультрафіолетового опромінювання.

П. -Б. р. широко використовують в препаративних синтезі. Р-ція відкрита в 1909 Е. Патерно і Г. Чіффі, пізніше детально вивчалася Я. Бюхи.

Літ. : Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 3, M., 1982, с. 392-96; Muller L, Hamer J., 1, 2-Cycloaddition Reactions, N. Y., 1967; Arnold D., "Adv. Photochem.", 1968, v. 6, p. 301 423; Jones ..., "Org. Photochem.", 1981, p. 1-122.

Г. І. Дрозд.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.