N-НІТРОЗОДІМЕТІЛАНІЛІН

(1-диметиламіно-4-нітрозобензол, 4-нитрозо-N, N-диметиланілін) ONC 6 H 4 N (CH 3 ) 2 , мовляв. м. 150, 18; зелені кристали, т. пл. 92, 5-93, 5 ° С; d 20 20 1, 145; m 23, 91Х10 -30 Кл . м; З 0 р > 1, 375 кДж / (кг . К); DH 0 сгор - 4699, 1 кДж / моль; До b 1, 95 . 10 -10 ; добре розчин. в орг. р-телеглядачам з утворенням розчинів жовтого кольору і розбавлених мінер. к-тах, не розчин. в воді; в сухому вигляді може самозайматися. Молекула Н. практично плоска; z = 4, просторів. група Р1 . За хім. св-вам Н. типовий представник ароматичних. З-нитрозосоединений (див.

Нітрозосполуки).

Отримують Н. нитрозированием N, N-диметиланилина нітритом Na в розчині НСl. Продукт р-ції виділяється у вигляді гідрохлориду Н. інтенсивно жовтого кольору, має хіноїдному будова, з к-якого при дії лугу м. Б. виділено своб. підставу:

Н. -промежут. продукт при отриманні хінонімінових (напр., нафтоловий синій), оксазінових, діазінових і ін. барвників, нек-риє з яких брало використовують в лазерної техніки і произове копіювальних матеріалів. У лаб. практиці з Н. отримують азо- і азоксисоединения або підстави Шиффа при конденсації його з соед. , Що містять аміногрупу або активну метиленовую групу. Н. має алергенними і канцерогенними св-вами, викликає дерматит.

Літ. :

Ефрос Л. С., Горелік М. В., Хімія і технологія проміжних продуктів, Л., 1980, с. 164; Степанов Б. І., Введення в хімію і технологію органічних барвників, 3 вид. , М., 1984, с. 259-79.

В. І. Рибін. Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.