Гідрохімії

вивчає хім. склад прир. вод і його залежність від хім. , Фіз. і біол. процесів у навколишньому середовищі. Сформувалася в 1-й пол. 20 в. Включає дослідження св-в води як р-розчинника мінералів земної кори, вивчення хім. процесів в воді при її взаємодій. з породами, грунтами, атмосферним повітрям і організмами, міграції хім. елементів в гідросфері.

Важливе значення в Г. має встановлення форми знаходження (іонної або неіонної) хім. елементів у водах. Виділяють Г. окремих видів прир. вод: річок і озер, морів, підземних і атмосферних вод. Для ГІДРОХІТ. досліджень використовують різні методи аналітичної хімії, в т. ч. спектральний аналіз, хроматографію, полярографії.

Досягнення Г. застосовуються при вирішенні мн. практич. питань: побутового і техн. водопостачання; меліорації земель; використання прир. вод як джерела мінер, сировини (напр., Na, Cl, Br, I, Mg, S) і в охороні здоров'я ( мінеральні води); при розробці родовищ корисних копалин методами підземного вилуговування; гидрогеохимических пошуках рудних родовищ, нафти і газу; при визначенні біологічної продуктивності океанів, морів, озер і річок; в боротьбі із забрудненням гідросфери і т. д.

Літ. : Алекін О. А., Основи гідрохімії, Л., 1970; Перельман А. І., Геохімія природних вод, М., 1982. А. І. Перельман.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія.Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.