Харошеф

Харошеф (Харошеф-Ґаґґоїму) ( "ліс язичників" або "ріжуче знаряддя язичників"). Цю резиденцію Сісери (Суд 4: 2, 13, 16) , виходячи з назви, спочатку ототожнювали з суч. Ель-Харита (новоевр. Шаар-ха-Амакім), располож. для сівби. березі Кішона (Кішон), в 15 км південно-сх. Хайфи. Але таке ототожнення неправомірно, оскільки в Ель-Харита не виявлено залишків давньої культури, кр. того, він розташований на схилі гори. Тому багато вчених вважають, що Х. міг перебувати на місці прилеглого пагорба Телль-Харбадж, біля підніжжя догрого під час розкопок були виявлені предмети, що відносяться до періоду від пізнього бронзового до залізного віку II. За часів суддів тут стояла окруж. стіною фортеця. ( см. Хелкат.) За іншими припущеннями, місто розташовувався на місці Телль-ель-Амр, в 2 км сівши. Запис. Ель-Харита, на лівому березі Кішона, к-рий був заселений тільки в період раннього залізного віку. Це відповідає егип. списками палест. міст, в яких брало не було назви Х.

Біблійна енциклопедія Брокгауза. Ф. Рінекер, Г. Майер. 1994.