КЛАСИФІКАЦІЯ

в хімічній технології (від лат. Classis - розряд, група і facio-роблю), поділ твердих тіл на фракції по крупності (розміром) частинок (зерен , шматків). К. - поширений процес: самостійний для отримання готового продукту з заданим вмістом частинок певного розміру (сортування); допоміжний для попередньої підготовки матеріалів до послід. переробці (див., напр., Подрібнення ). К. широко використовують також для визначення гранулометрич. складу матеріалів (див. Ситовий аналіз ). Застосовуються слід. види К.: хутро. просіювання матеріалів на ситах для поділу часток з розміром від сотень до часткою мм (див. Грохочення ); поділ в спец. апаратах (відстійниках, класифікатори, сепараторах і ін.) суміші частинок з переваг, розміром менше 2-3 мм (рідше до 13 мм) по швидкості осадження їх у рідини (зазвичай у воді, см. Класифікація гідравлічна ) або в повітрі (див. Сепарація повітряна ). Літ. см. при статтях про окремі процеси.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.