Карбоксилирование

введення карбоксильної групи в молекулу орг. з'єднання. Здійснюється зазвичай шляхом впровадження СО 2 по зв'язку СЧН або СЧМ (з послід. Гідролізом):


М = Li, Na, Cu, AlR 2 , MgX і ін. Hаіб. легко К. піддаються металлоорг. соед. , Серед яких брало найчастіше використовують похідні Li і Mg, напр ...


Р-цію проводять під дією газоподібного або твердого СО 2 . Для синтезу деяких карбонових кислот застосовують орг. похідні Al, Zr, Cu і ін., напр. :


Феноляти лужних металів під дією СО 2 з хорошим виходом превращ. в гідроксикислоти (див. Кольбе-Шмітта реакція ). Аналогічно реагують солі гетероцікліч. і поліцікліч. гідроксісоедіненій, напр. :


До. магнійпроізводних орг. амінів призводить до n-амінобензойної к-там:


При К. метил і галогензамещенних ароматич. соед утворюються арілкарбонових к-ти. напр. :


До. називають також превращ. в карбонові к-ти ілідів Р під дією СО 2 в лужному розчині з послід. кислотним гідролізом:


Загальний метод К. насичений. вуглеводнів, що містять Н при третинному атомі С, - введення карбоксильної групи шляхом заміщення атома водню. Здійснюється зазвичай дією суміші мурашиної і сірчаної к-т в mpeт -бутаноле, напр. :


Введення карбоксильної групи в насичені або ароматичних. вуглеводні здійснюється також дією оксалілхлорид, напр. :


Гідрокарбоксілірованіе (гідроксікарбонілірованіе) - приєднання атома Н і карбоксильної групи по подвійному зв'язку.Здійснюють зазвичай дією карбон-лов Ni або З, а також СО під тиском у присутності. каталізатора, напр. :


Окремий випадок гідрокарбоксілірованія - превращ. олефінів в карбонові к-ти під дією суміші НСООН і конц. H 2 SO 4 (див. Коха-Хаафа реакція ). К. відіграє велику роль у мн. ферментативних процесах. При фотосинтезі СО 2 зв'язується спочатку рибулозо-1, 5-дифосфат, а що утворюється сполуки. розпадається на дві молекули 3-фосфоглицериновой к-ти. У рослин осн. продуктом асиміляції СО 2 зазвичай буває крохмаль. Нефотосинтезуючі організми використовують СО 2 при біосинтезі жирних к-т, вуглеводів, амінокислот та ін. Неруйнівна відновне К. піровиноградної і фосфоєнолпіровіноградная к-т, а також ферментативне К. ацетил, b-метілкротоноіл- і пропіонілкоензімамі А забезпечують роботу трикарбонових кислот циклу. Літ. : Талалаева Т. В., Кочешков К. А., в кн. , Методи елементоорганічеськой хімії. Літій, натрій, калій, рубідій, цезій, під заг. ред. А. Н. Несмеянова і К. А. Кочешкова. кн. 1, М., 1971, Мишенко Г. Л., Вацуро К. В., Синтетичні методи органічної хімії. Довідник, М., 1982; Ноуben Weyl, Methoden der organischen Chemie, 4 Auff. , Bd. 8, Stuttg. , 1952. А. Б. Пономарьов.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.