Бензо- і маслостойкостью

полімерів, їх здатність протистояти довгих. впливу бензину, ін. рідких вуглеводневих палив і (або) масел. Контакт з цими середовищами викликає набухання полімерів (іноді до дек. Сотень%), що приводить до погіршення їх хутро. св-в і зміни розмірів виробів. Як правило, Б. - і м. Тим вище, чим більше полярних груп в макромолекулі полімеризації. ра і чим більше впорядкована його структура. До бензо-і маслостійке полімерів відносяться, напр. , Поліаміди, пентапласт, полівініловий спирт, затверділі фено-і амінопласти, полісульфідні, бутадієн-Нітрільниє, що містять фтор каучуки. Критерій Б. - і м. Полімеру - відносить. зміна маси, лінійних розмірів, міцності, деформаційних або інших св-в зразка після його витримки в певному середовищі при разл. т-рах до досягнення сорбційної рівноваги. Через мінливості складу пром. палив і олив для оцінки Б. - і м. використовують зазвичай т. зв. стандартні середовища (напр., суміші изооктана і толуолу в разл. об'ємних співвідношеннях).

Літ. : Зусв Ю. С, Руйнування полімерів під дією агресивних середовищ, 2 видавництва. , М., 1972. Н. Н. Павлов.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.