АНТИДОТИ

(від грец. antidoton, букв. - дається проти) (протиотрути), препарати, що застосовуються для профілактики і лікування уражень токсичними в-вами . За характером дії розрізняють слід. типи А.

1) Взаємодіючі з токсичними в-вами з утворенням нетоксичних продуктів; напр. , Глюкоза і Na 2 S 2 O 3 реагують з ціанідами, даючи соотв. нетоксичні ціангі-Дріни і роданіди.

2) Конкуруючі з токсичними в-вами за біомішені (гл. Обр. Ферменти і рецептори). Так, галантамін (див. Амарилісові алкалоїди ) і ін. Оборотні інгібітори холінестерази захищають ці ферменти від взаємодій. з фосфорорг. ОВ (ФОР) та пестицидами.

3) реактивує активні центри ферментів, пригноблених токсичними в-вами. Так, іодметілат піридин-2-альдоксіма (ф-ла 1) -реактіватор холінестераз, інгібірованих ФОР, унітіол HSCH 2 CH 2 (SH) CH 2 SO 3 Na і 2, 3-димеркаптопропанол - реактіватори піруватоксідази, ингибированной люізітом або ін. соед. As, а також лек. ср-ва при отруєнні солями важких металів, к-які в організмі взаємодій. з HS-групами ферментів. При ураженнях синильної к-тій або її солями застосовують "амилнитрит" (CH 3 ) 2 CHCH 2 CH 2 ONO, при дії догрого в організмі з гемоглобіну крові утворюється метгемоглобін, який є Реактіватори цитохромоксидази клітин, інгібує-ванних ціан-іонами.

4) Засновані на принципах фармакологіч.антагонізму, т. е. викликають симптоми, протилежні тим, к-які спостерігаються при дії токсичного в-ва. До таких А. відносяться холіноблокуючу кошти-атропін і ін. Подібні в-ва взаємодій. з холинорецепторами і запобігають їх перезбудження під дією високих концентрацій ацетилхоліну, надлишок догрого в холінергіч. синапсах утворюється при пригніченні холінестерази ФОР і ін. антіхолінестеразнимі сполуками.

До цього ж типу А. відносяться нек-риє протисудомні засоби і транквілізатори, що діють на гальмівні синапси, в яких брало медіатором є

аминомасляная к-та, - барбітурати (фенобарбітал та ін.) І бенздіазепіни, напр. діазепам (II).

5) Які Б виведенню токсичних соед. з організму, гл. чином комплексони-тетацінкальцій (кальційдінатріевая сіль етилендіамінтетраацетата), трилон Б (III) і ін. Ці сполуки. з катіонами важких металів і недо-римі РЗЕ утворюють стійкі комплекси, к-які добре розчин. в воді і відносно швидко виводяться з організму. Застосовуються також при ураженнях радіоактивними ізотопами.

Нек-риє А. володіють змішаним дією. Так, бісаммоніевие соед. ф-ли IV ( п = 3-5) - реактіватори інгібірованих холінестераз і, крім того, мають протисудомну дію (як н-холінолітики). Ефективність А. може бути підвищена при одночасному застосуванні сполуки. разл. типів. Зазвичай А. використовуються у вигляді водних розчинів для підшкірного або внутрішньом'язового введення (при наданні першої медичної допомоги - з використанням шприц-тюбиків або авто-ін'єкторів). Профилактич. ср-ва, як правило, використовують у вигляді таблеток.

Літ. : Невідкладна допомога при гострих отруєннях, під ред. С.Н. Голікова, М, 1977; Керівництво по токсикології ОВ, під ред. С. Н. Голікова, Л., 1972; Дорохов Ю. В., Баранов Н. А., "Ж. Всес. Хім. О-ва ім. Д. І. Менделєєва», 1968, т. 13, № 6, с. 690-99; Машковський М. Д., Лікарські засоби, 9 видавництво, М, 1984, с. 72, 184.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.