Антидіабетичних засобів

знижують вміст цукру в крові. До них відносяться інсулін і препарати на його основі, а також похідні сульфонілсечовини і бігуанідіна. Для мед. цілей застосовують гл. обр. інсулін, одержуваний з підшлункової залоз свиней та великої рогатої худоби. Розроблено методи біосинтезу інсуліну людини. Інсуліни разл. тварин і людини дек. відрізняються по іммунологіч. св-вам. Найважливіший показник кач-ва препаратів інсуліну-ступінь очищення від білкових домішок, гл. обр. від проінсуліну.

Препарати з групи сульфонілсечовини, напр. букарбан, бутамид (ф-ла I), хлорпропамід (II), глібенкламід (III), стимулюють сежрецію інсуліну

клітинами підшлункової залози і тим самим викликають зниження цукру в крові; у великих дозах вони зменшують також надходження глюкози з печінки. Препарати групи бігуанідіна, напр. глібутід (IV), пригнічують біосинтез глюкози (глюконеогенез), підсилюють анаеробну утилізацію її м'язову тканину, гальмують всмоктування цукру в кишечнику. А. с. застосовують для лікування цукрового діабету.


Літ. : Лікарські препарати, що застосовуються в ендокринології, під ред. Н. Т. Старкова, М. І. Балаболкіна, М., 1983, с. 28-59. Р. А. Альтшулер.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.