1, 2-ДІАЗЕТІНИ

, мовляв. м. 56, 07. Існують у вигляді трьох ізомерів: D 1 -, D 2 - і D 3 -Д. (Соотв. Ф-ли I-III). Незаміщені Д. не відомі. Похідні Д. - тверді в-ва з різким запахом; тетрафтор-D 1 -Д. - газ.


Д. при нагр. легко розщеплюються з утворенням азоту і олефінів; тримаючи. наиб. стійкий тетраметил-D 1 -Д. N, N'-Діалкоксікарбонільние похідні D 3 -Д. при кімнатній температурі ізомеризуються в похідні гліоксалю, при гідруванні утворюють стабільні діазетідіни, напр. :


Біцікліч. D 1 -Д. при нагр. зазнають перегрупування з послід. освітою конденсується. гетероциклу:


D 1 -Д. синтезують з a-гідроксіламіноксімов або a, b-дігідроксіламінов, напр. :


Тетрафтор-D 1 -Д. може бути синтезований слід. чином:


Заміщені D 2 -Д. отримують взаємодій. a-галогенкетонов з гидразинами, напр. :


Діалкоксікарбонільние похідні D 3 -Д. отримують по р-ції:


Літ ... Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 8, М., 1985, с. 707; The chemistry of heterocyclic compounds, ed. by A. Weisberger and E. З Taylor, v. 42, pt 2, N. Y., 1983, p. 443. П. А. Гембицький.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.