Веліар або Велиал

Веліар або Велиал ( "жахливий", "підлий"), ім'я, яке вживається в НЗ для позначення сатани (2 Кор 6: 15) . у ВЗ зустрічається вираз "сини Веліала", до- рої відноситься до всіх нечестивим і злим людям (Втор 13: 13; 1Цар 25: 25; 30: 22; 2Цар 23: 6; 2Хр 13: 7; 1Цар 1: 16 - МТ: дочка Веліала). У Синод. пер. вираз "сини Веліала" передається соотв. як "нечестиві люди", "зла людина", "негідні з тих людей", "нечестиві", "люди развра енние ", а" дочка Веліала "- як" негідна жінка ". У 2Цар 22: 5 слово" В. "пов'язано зі словом" смерть ":" потоки Веліала "-" потоки беззаконня "(Синод. пер.).

Біблійна енциклопедія Брокгауза. Ф. Рінекер, Г. Майер. 1994.