Блювотний засіб

лек. в-ва, що викликають блювоту. Розрізняють препарати центральної і рефлекторної дії. До перших належить наиб. широко використовуваний апомор-фін, к-рий безпосередньо діє на розташовані в довгастому мозку блювотний центр і хеморецептори т. зв. пускової зони, а також стимулює дофамінергіч. структури. Рефлекторно викликають блювоту в-ва, дратівливі рецептори блукаючого нерва в слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки (CuSO 4 , ZnSO 4 і ін.), І в великих дозах препарати термопсису (Thermopsis lan -ceolata сімейства бобових) і іпекакуани (Cephaelis ipecacuanha або Uragoga ipecacuanha сімейства маренових). Р. с. застосовують для прискорення блювоти при попаданні в шлунок подразнюючих і токсичних в-в. У малих дозах Р. с. рефлекторного дії використовують в якості відхаркувальних засобів.

Засоби від заспокоюють блювоту. Такими св-вами володіють холіноблокуючу кошти, ацтігіс-Таміно кошти і особливо нейролептичні засоби.

Ці в-ва впливають на нейромедіаторні системи блювотного центру і хеморецептори "пускової зони". Широко застосовуються тіетілперазін (ф-ла I) і метоклопрамід (II) мають заспокійливу дію на блювотний центр, блокують дофамінові рецептори мозку. Протиблювотні ср-ва використовують при закачуванні (т. Зв.морській та повітряній хворобах) і ін. захворюваннях, що супроводжуються нудотою і блювотою. Г. Я. Шварц.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.