Суєта

1) євр. слово хевел - "подих", "нікчемність", "ілюзія" - особливо часто зустрічається в Книзі Екклезіаста (Екл 1: 2, 14 та ін. - всього 30 раз) . С. позначає тут чисто фізичну земне життя з її минущими радощами і цінностями, к-які, по суті, порожні, оскільки не пов'язані з Божим благословенням. Хоча земне життя розглядається в Кн. Екклесіаста як Божий дар, її тлінність здається особливо гіркою, оскільки в цій книзі ще не йдеться про життя, що виходить від Бога і триваючої після смерті;
2) євр. слово авен ( "ніщо", "брехня") особливо часто вживається стосовно ідолів ( см. Беф-Авен), к-які німі і глухі і не можуть чути нічого з того, про що їх молить засліплений ними народ (Іс 41: 29; Зах 10: 2 та ін.) ; 3)
беззмістовність, порожнеча виражаються в євр. яз. словом шав (Іов 15: 31; Пс 30: 7) ; 4)
слово Тоху - "пустельний і не представляє цінності" (пор. Бут 1: 2 : земля була Тоху ва Воху) - вказує на марність ідолопоклонства ( Іс 41: 29 - в Синод. пер. - "порожнеча"; 44: 9; 59: 4 ); 5)
грец. слово матайотес (Рим 8: 20; Еф 4: 17) відповідає євр. шав і передає стан неспасенним людства або всієї Божої тварі на противагу повноті нового життя, до-рую дарує Бог. Біблійна енциклопедія Брокгауза. Ф. Рінекер, Г. Майер. 1994.