TPІ-b-ЦІАНЕТІЛФОСФІН

[трис- (2 -ціаноетіл) фос-фін] (NCCH 2 CH 2 ) 3 P, мовляв. м. 193, 09; бесцв. кристали; т. пл. 98-99 0 C; розчин. в орг. р-телеглядачам, не розчин. в воді. Конфігурація молекул - пірамідальна; кут CPC 97, 1 °, довжина зв'язку Р Ч С 0, 1818 HM. MH. хім. св-ва T. такі ж, як у теоретичних орг. фосфінів (див. фосфін). T. що не окислюється на повітрі навіть при підвищ. т-ре; витримує короткочасний нагрів до 300

0 C; вище цієї т-ри повільно розкладається, даючи в осн. білий P і пропіонітрил.

Т. - слабка основа (

До b 10 -13 ; рК а в CH 3 NO 2 1, 36); Алкі-ліруется AlkX (X = I, Br, ROSO 3 ) і сумішшю СН 2 О / НСl з утворенням солей фосфонію; при дії сильних окислювачів (напр., H 2 O 2 , N 2 O 4 ) утворюється три- -ціанетілфос -фіноксід; приєднує сірку, даючи тіооксід T. У ряді випадків T. реагує як нітрит карбонової к-ти, напр. :

T. зазвичай отримують взаємодій. PH

3 з акрилонитрилом у присутності. підстав; вихід ок. 80%. Утворюється також при нагр. тріметілолфосфіна з акрилонитрилом у водному середовищі; вихід ок. 70%. T. використовують для синтезу екстрагентів, каталізаторів, полімерів, компонентів вогнестійких просочень і ін.

Літ. :

Epастов О. E., Ніконов Г. H., Функціонально заміщені фосфіни і їх похідні, M., 1986, с. 23; Rauhut M. M., Hechen-bleikner I., Currier H. А. [е. а.], "J. Am. Chem. Soc.", 1959, v. 81, № 15, p. 1103-07. Г. І. Дрозд.

Хімічна енциклопедія.- М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.