Титанаті

соед. вищих оксидів Ti з більш основними оксидами. Б. ч. Відносяться до складних оксидів, т. К. В їх структурі, як правило, відсутні аніонні угруповання. Титанати (IV) можна розглядати як солі неіснуючих титанових к-т: метатітановой Н 2 ТiO 3 , ортотіта-нової Н 4 ТЮ 4 , політітанових H 2n Ti m O 2 m + n . Існують також оксотітанати. Особливо різноманітні Т. лужних і щел. -зем. металів. Так, для Na описано 9 Т. (від Na 4 TiO 4 до Na 2 Ti 6 O 13 ), для К-7, для Ва-10 (від Ва 2 ТiO 4 до BaTi 5 O 13 ), для Са і Sr-no 7. З інших металів велике число Т. відомо у Bi (від Bi 12 TiO 20 до Bi 2 Ti 4 O 11 ). Нек-риє метали утворюють по одному Т., напр. Са-тільки СdTiО 3 . Для металів в ступені окислення +1 і +2 характерне утворення мета- і ортотітанати поряд з політітаната-ми. Титанати M II TiO 3 мають гл. обр. структури ільменіту FeTiO 3 або перовскита CaTiO 3 . M 2 TiO 4 мають кубич. структуру типу зворотного шпінелі. Метали в ступені окислення + 3, зокрема РЗЕ, утворюють б. ч. оксотітанати М 2 ТiO 5 і дітітанати M 2 Ti 2 O 7 (зі структурою типу пірохлору ), певною мірою окислення + 4-ортотітанати MTiO 4 . Відомі многочисл. подвійні Т., напр. NaBiTi 2

O

6 . Багато Т. є фазами змінного складу. Т. лужних металів розчин.в разб. к-тах, водою гідро-ються. Решта Т. не розчин. в воді і разб. к-тах, при нагр. розкладаються конц. H 2 SO

4 . Т. мають досить високі т-ри плавлення, є діелектриками, більшість з них відрізняється високою діелектричної. проникністю. Т. металів в ступенях окислення +2 і +3, а також багато подвійні Т. -сегнетоелектрікі. Найважливіші з них. -Бар титанат, свинцю титанів, стронцію титанат. Т. зустрічаються в природі у вигляді мінералів, напр, ільменіт, перовскит, гейкіліт MgTiO 3

, лопаріт NaCeTi

2 O 6 і ін. Є компонентами тітаністого шлаків-напівпродуктів при переробці деяких типів титанових руд. Отримують Т. спеканием або сплавом ТiO 2 з оксидами, карбонатами або гидроксидами відповідних металів, нагріванням спільно обложених гідроксидів, карбонатів, оксалатів. Св-ва деяких Т. дані в таблиці. Т. (III) (застаріле-титаніту) вивчені набагато менше. Для лужних металів відомі МТiO 2

, для щел. -зем. -MTi

2 O 4 , для РЗЕ-МТiO 3 (зі структурою типу перовскіту). Всі вони не розчин. в воді, розкладаються мінер. к-тами. При натр. на повітрі вони окислюються до Т. (IV). Літ. : Лимар Т. Ф., Мохосоев М. В., Кривобок В. І., Хімія рідкісних елементів, ч. 2, Титанати, цирконати, гафнатов, Донецьк, 1973; Резнічен-ко В. А., Меняйлона Г. А., Штучні титанати, М., 1977. Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.