Вибір Редакції

Тіазоли

(1, 3-тіазол), мовляв. м. 85, 13; бесцв. рідина з запахом піридину; розчин. в орг. р-телеглядачам і в воді; т. кип. 117-118 ° С;

1, 198;

1, 5969. Підстава ( рК а 2, 53); для 4-метілтіазола рК а > 3, 07. Т., як і ін. азоли, - 6 p-електронна гетероароматіч. система. За хім. св-вам близький до піридину і тіофенів.

Похідні Т. зазвичай насилу вступають в р-ції електрофор. заміщення, що обумовлено N-протонуванням або комплексоутворення з к-тами Льюїса в умовах р-ції. В умовах, що виключають ці р-ції, бромування Вr

2 в бензолі і нітрування в оцтовому ангідриді або тетрафтороборатом N-нітропіколінія в ацетонітрилі йдуть в положення 5. реакції. здатність разл. положень тіазольного циклу при електрофор. заміщення, що протікає через катіонний s-комплекс, зменшується в ряду: 5> 4 2-положення. Важливу роль в хімії Т. грають р-ції електрофор. заміщення, що йдуть по т. зв. ілідному механізму, напр. р-ція ізотопного обміну:

В р-ціях нуклеофіла. заміщення наиб. активно положення 2, по до-рому протікають пряме нуклеофіла. заміщення атома H на аміногрупу по

Чичибабіна реакції і металлірованія. Під дією окислювачів (напр., Надкислот) Т. і його заміщені окислюються до відповідних N-оксиди, здатні до 1, 3-диполярного приєднання. Т. і його похідні стійкі до дії водню в момент виділення, а також у присутності. каталізаторів, однак під дією NaBH

4 превращ.в тетрагідротіазоли (тіазолідин). При дії Ni-Ренея зазнають десульфуризацію з утворенням аліфатіч. з'єднань.

Важливе синтетичні. значення має рухливість атома водню метіл'ной групи в положенні 2 тіазоліевих солей, к-раю використовується в синтезі ціанінових барвників, напр. по р-ції:

Осн. методи синтезу Т. і його заміщених: взаємодій. a-галогенкетонов або a-галогенальдегідов з тіоаміди (див.

Ганча синтези ), циклизация a-тіоціанокетонов під дією водних розчинів к-т або безводного НСl або РОСl 3 , взаємодій. аціламінокарбонільних соед. з P 2 S 5 , напр. : Найважливіше прир. соед. ряду Т. -тіамін (вітамін В

1 ), молекула догрого включає фрагмент солі тіазоли. Мн. похідні Т. -Лека. препарати, напр. норсульфазол - 2-сульфаніламідотіазол і фталазол [2- (N-о-карбоксібензо-ілсульфаніл) амідотіазол]. Тиазолидиновое кільце-структурний фрагмент пеніциліну і різноманітних напів-синтетичні. пеніцилінів. Нек-риє похідні Т. -Барвники, використовувані в т. Ч. І в кольорової фотографії. Літ. :

Гетероциклічні сполуки, під ред. Р. Ельдерфільда, пров. з англ. , Т. 5, М., 1961, с. 395-584; Thiazole and its derivatives, ed. by J. V. Metzger, pt 1-3, N. Y., 1979; Comprehensive heterocyclic chemistry, ed. by A. R. Katritzky, C. W. Rees, v. 4, Oxf. , 1984. Л. І. Бєлєнький. Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.