Сульфенових КИСЛОТИ

соед. загальної ф-ли RS-ОН, де R-opг. залишок. С. к. -нестабільние соед. ; стабільність підвищується при утворенні водневих зв'язків за участю групи SOH, а також при наявності електроноакцепторних заступників у атома С, сусіднього з групою SOH. Цим пояснюється стійкість антрахінонсульфенових к-т, що містять групи SOH в положеннях 1, 1, 4 або 1, 5; 1-метил-2-оксопірімідін-4-сульфенових к-ти (ф-ла I), виділеної у вигляді Ag-солі; аниона 2-нітробензолсульфеновой к-ти (II):

З. к. називають, як правило, додаючи до назв. з'єднання-основи закінчення "сульфенових к-та".

Наїб. відомі похідні С. к.: ефіри RSOR 'і солі (сульфенати), галогенангідриди RSHal (сульфенілгалоге-Ніди), сульфенамід RSNR' змішані ангідриди суль-фенів і карбонових кислот RSOC (O) R ', сульфенілтіоціана-ти RSSCN і ін .

Хім. св-ва С. к. обумовлені наявністю своб. електронних пар у атома S, лабільністю зв'язків SЧО і очн. С. к. Легко окислюються в м'яких умовах [Про 2 в лужному середовищі,

до відповідних сульфінових к-т RS (O) OH; в більш жорстких умовах, напр. при окислить. хлорування, перетворюється. в сульфокислоти: RSOH + 2Сl 2 + 2Н 2 Про:: RSO 2 OH + 4HCl.

При дії на С. к. Восстановителей (тріалкілфосфі-ти, Меркаптани, тіосульфати, гідразин, тіосечовина і ін.) Утворюються дисульфіди і Меркаптани, напр. :

В водних розчинах С. к. Димеризуется в тіоефіри сульфінових к-т: 2RSOH: RS (O) SR + Н 2 Про.

З. к. легко приєднуються до активир. ненасичений. сполук із утворенням сульфоксидів, напр. :

Р-ція з ацетиленом М. б. використана для стереоспеціфіч. синтезу важкодоступних a, b-ненасичений. сул'фоксідов.

З. к., що утворюються при піролізі w-ненасичений. сульфоксі-дів, здатні до внутрімол. циклізації по кратному зв'язку з утворенням циклич. продуктів:

Сульфенат-аніони, які генеруються з С. к. в лужному середовищі, виявляють св-ва амбідентних нуклеофілів. Їх взаємодій. з м'якими алкилирующими агентами здійснюються по атому S з утворенням сульфоксидів, з жорсткими-за атому О з утворенням ефірів С. к., напр. :

Отримують С, к. Розщепленням дисульфідів (р-ція 1); тримаючи. розкладанням сульфоксидів, що містять трет ал-кільна радикали (2); термолизом тіоефірів сульфінових к-т, що містять втор -алкілтіоефірную угруповання (3):

З. к. -інтермедіати різноманітних хім. і биохим. процесів, в т. ч. процесів окислення тіольний груп в білках, фотосинтезу, тримаючи. розкладання сул'фоксідов.

Застосовують С. к. І їх похідні як добавки до моторних палив, напівпродуктів у синтезі гербіцидів, лек. препаратів.

Літ. : Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 5, М, 1983, с. 418-24; Houben-Weyl, Methoden der organischen Cheraie, 4 Aufl. , Bd 9, Stiittg. , 1955, S. 267-75. І. І. Крилов.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.