СЕМІКАРБАЗІД

(карбамоілгідразін, гідразид Карбо-нової к-ти, аміномочевіна) H 2 NNHC (O) NH 2 , мовляв. м. 75, 05; бесцв. кристали; т. пл. 96 ° С; розчин. в воді, етанолі. С. щодо нестійкий: на повітрі окислюється, при нагр. і довгих. зберіганні розкладається, даючи в осн. гідразин і діа-мід 1, 2-гідразінкарбоновой к-ти H 2 NCONHNHCONH 2 . Використовують С. у вигляді гідрохлориду, т. Пл. 175-177 ° С (з разл.); розчин. в воді.

За хім. св-вам нагадує гідразин. З. - однокіслотное підставу (більш слабке, ніж гідразин); з к-тами утворює добре кристалізуються солі; з альдегідами і кето- шми-семікарбазони ; легко ацілкруется; володіє відновить. здатністю (напр., вже на холоду відновлює реактив Фелінга). При окисленні С. йодом або Гіпогей-логенітамі виділяється N 2 , що використовують для його кількостей. визначення. Конденсація С. з біфункціон. орг. сполуками призводить до гетероциклами ряду піразолу, триазола і триазина:

Отримують С. конденсацією гідразину з ROCN або сечовиною; омиленням аміногуанідину; відновленням нітромочевіни.

Застосовують С. для ідентифікації та виділення альдегідів і кетонів (в т. Ч. Деяких гормонів і ефірних масел), для синтезу гетероцікліч. з'єднань.

Літ. : Chemistry of carbon compounds, ed. by E. H. Rodd, v. I, pt B, Amst, 1952; Condensed chemical dictionary, ed. by G. Howley, 10 ed. , N. Y., 1981, p. 914. CM. також літ. при ст. Семікарбазони.Г. Я. Дрозд.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.