РАДІОАКТИВНІ ГАРЯЧІ ЧАСТИНКИ

тверді високорадіоактивні частинки, які утворюються при ядерних вибухах, ядерні аварії з руйнуванням активної зони реактора, в процесі переробки відпрацьованого ядерного пального і т. п. Типові розміри Р. р ч. бл . 1 мкм; в залежності від умов утворення їх середній розмір може складати від 0, 01 до сотень мкм. Р. р ч. Довгих. час перебувають в атмосфері і можуть переноситися на означає. відстані. Так, частинки, що потрапили в стратосферу на висоту до 30-35 км, можуть перебувати там протягом 10 років. Після потрапляння на пов-сть Землі з радіоактивними випаданнями Р. р ч. Можуть знову підніматися в повітря (вітрова міграція). Концентрація Р. р ч., Що утворилися в результаті ядерної аварії або наземного ядерного вибуху, навіть на великих відстанях від місця їх утворення може досягати 10 2 -10 3 частинок в 1 м 3 і більше.

Радіонуклідний складу Р. р ч. Залежить від умов їх утворення та часу, що пройшов після виникнення частки (її віку). Розрізняють Р. м ч., Збагачені продуктами поділу ядерного пального, гл. обр. рутенієвого, в яких брало зміст нуклідів

106 Ru + 103 Ru більше 50% по масі (іноді досягає 100%), і церієву, що містять більше 50% 141 Се і 144 Се; a-випромінювачі, що містять Ru і трансплутонієві елементи (Am, Cm).Радіоактивність Р. р ч. Визначається радіонуклідних складом, розмірами і віком і може становити від 1 до 100 МБк на частку. Хім. склад Р. р ч. може відповідати хім. складом ядерного пального, але може і суттєво відрізнятися від нього внаслідок змісту самостійно. фаз, утворених хім. р-ціями радіонуклідів - продуктів поділу пального. Биол. дію Р. р ч. вивчено недостатньо. Існує точка зору, згідно якої при попаданні в організм 2000 частинок з середньою активністю 20 МБк на частку підвищується ймовірність виникнення онкологіч. захворювань, генетичних. наслідків. Згідно ін. Даними, Р. р ч. Не викликають збільшення ймовірності захворювань. Для захисту від попадання Р. р ч. Всередину організму використовують ср-ва індивідуального захисту (респіратори, ізолюючі костюми і т. П.), Як і при будь-яких роботах по

дезактивації

(див. Також Радіаційний захист). Літ. :

Ейзенбад М., Радіоактивність зовнішнього середовища, пров. з англ. , М., 1967; Біологічні ефекти інгалірованних радіонуклідів, публікація 31 МКРЗ, пров. з англ. , М., 1984.

З. С. Бердоносов. В. К. Власов. Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.