ПІРОЛІЗ

(від грец. руr-вогонь і lysis-розкладання, розпад) (тримаючи. розкладання, пірогенетіч. перетворення, суха перегонка), розкладання або ін. перетворення хім. з'єднань при нагріванні.

Наїб. поширення термін "П." отримав в орг. хімії для позначення високотемпературних деструктивних превращ. орг. з'єднань, що супроводжуються розщепленням соед. з утворенням продуктів меншою мовляв. маси (в т. ч. простих в-в), изомеризацией, полімеризацією або поліконденсацією вихідних сполуки. і продуктів їх перетворення. За допомогою П. в пром-сті отримують палива і масла (при термічному крекінгу, вісбрекінгу, коксування, напівкоксуванні ) або сировину для нефтехим. синтезу (при П. нафтової сировини, піролізі деревини, деструкції орг. відходів).

Про П. аліфатіч. вуглеводнів, що входять до складу нафти, і механізм р-ций см. Піроліз нафтової сировини. ароматіч. вуглеводні термічно більш стабільні, ніж аліфатичні (крім CH 4 ). Бензол при 700-750 0 C утворює фенільні радикали і далі ді-феніл. П. ін. Ароматич. вуглеводнів при 800-850 0 C призводить до суміші, що складається з бензолу, нафталіну, антрацену, фенантрену і ін. поліцікліч. ароматич. вуглеводнів.

Аліфатіч. спирти при 500-700 0 C піддаються П. з виділенням H 2 O і утворенням олефінів (при більш низьких т-рах) або виділенням H 2 і освітою альдегідів (при більш високих).Третинні спирти піддаються П. легше, ніж вторинні і первинні. Феноли стабільні до 800 0 C. Напр. , Фенол лише при 850-900 0 C превращ. в суміш бензолу, n-гідроксідіфеніла і дифеніловий ефіру (діфенілоксіда). Продукти П. простих і складних ефірів-переважно. олефіни. Етил-, пропіл- і трет-бутил ацетати при 500, 450 і 350 0 C соотв. превращ. в оцтову к-ту і відповідний олефин по нерадикального механізму. П. Метилацетат з утворенням CH 4 , H 2 , СО протікає по радикальному механізму при т-рах вище 600 0 C. Продукти П. аліфатіч. альдегідів і кетонів-граничні і ненасичені вуглеводні, СО і H 2 . П. ацетону при т-рах вище 550 0 C-пром. спосіб отримання кетена. Карбонові к-т и при П. при досить низьких т-рах піддаються переважно. декарбоксилюванню. Так, П. ацетоуксусной к-ти при 100 0 C призводить до ацетону, П. малоновой к-ти при 140 ° С-к оцтової к-ті. Будова продуктів П. в разі дикарбонових к-т залежить від взаємного розташування карбоксильних груп; напр. , Бурштинова к-та і її гомологи утворюють циклич. П'ятичленні ангідриди, глутаровая к-та і її гомологи - шестичленні. П. солей орг. к-т зазвичай відбувається при 300-500 0 C; використовується для отримання ряду орг. з'єднань. Напр. , З форміату Na при П. (400 0 C) в пром-сті отримують оксалат Na, з ацетатов Ca і Ba - ацетон. П. солей дикарбонових к-т при 350-400 0 C-спосіб отримання циклич. кетонів (р-ція Ружичка). Осн. продукти П. аліфатіч. амінів-Етиленові вуглеводні і нітрили. При т-рах вище 700 0 C П. йде глибше з утворенням граничних вуглеводнів, HCN і N 2 . П. галогенсодер-службовців соед. супроводжується виділенням галогеноводо-пологів і розщепленням зв'язків СЧС і ізомеризації.Алкілгалогеніду з декількома атомами галогену превращ. в ненасичені галогенсодержащие соед. ; з три- і ТЕТРАХЛОРМЕТАНОМ утворюються соотв. гекса-хлорбутадіен і тетрахлоретилен. Ароматіч. соед. , Що містять атом галогену в циклі, стійкі до 700 0 C. Галогенопроїзводниє бензолу при П. утворюють похідні дифеніл; напр. , Хлорбензол превращ. в 4, 4-ді-хлордіфеніл.

Пром. застосування знаходить також П. карбонилов металів з утворенням металеві. порошків, П. CaCO 3 з утворенням CaO, пірогідроліз деяких неорг. солей в оксиди і ін.

Літ. : Жоров Ю. M., Кінетика промислових органічних реакцій, M., 1989; Brown R. F., Pyrolytic methods in organic chemistry, N. Y., 1980, p. 440; Mc Craw-Hill encyclopedia of chemistry, N. Y., 1983, p. 14-15. Див. Також літ. при ст. Піроліз нафтової сировини. Ю. M. Жоров.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.