Поліолефінова ВОЛОКНА

,

синтетичні. волокна, одержувані гл. обр. з ізотактіч. поліпропілену, поліетилену, рідше-з полі-4-метил-1-пентена. Формують з розплавів полімерів екструзійним методом (див. Формування хімічних волокон ); випускають у вигляді комплексних ниток, монониток, ниток з орієнтир. плівки (плоскою і фібриля-ліровать) і різаного волокна. Націлену рекламу. витягування сформованих волокон (в 5-10 разів) здійснюють на обігрівається металеві. пов-сті або в повітряному середовищі при т-ре на 20-30 ° С нижче т-ри плавлення полімеру. Фібриля-лір. нитки виготовляють з орієнтир. смужок плівки шириною 1-50 мм і товщиною 25-80 мкм, пропускаючи їх через обертовий валок-фібріллятор, на пов-сті догрого розміщені голки (6-64 на 1 см). При контакті з ними на пов-сті плівки утворюються надрізи, що збільшуються в розмірах. Фибриллирующего пристрій включає: фібриля-ром; "плаваючий" вал для зміни кута обхвату фиб-ріллятора плівкою; тягне блок, що складається з трьох валків, за допомогою яких брало плівка отримує необхідне натягнення.

Частина волокон і ниток випускають пофарбованими; фарбування проводять в масі орг. і неорг. пігментами (див. також Фарбування волокон). Для підвищення стійкості П. в. при нагр. і ультрафіолетового опромінювання в полиолефини на стадії їх синтезу або грануляції вводять стабілізатори (феноли, ароматич.аміни, амінофеноли або ін. соед.).

Осн. св-ва П. в. наведені в таблиці. Міцність фібриля-лір. ниток з підвищенням ступеня фібриляції знижується. Волокна і нитки мають високі діелектричної. св-вами (е 2, 1-2, 5 при частоті 1

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.