ПОЛІІНИ

, орг. соед. , Що містять в молекулі не менше трьох ізольованих або сполучених зв'язків С

З.

П. широко поширені в природі, особливо в рослинах сімейства складноцвітих. З рослин роду кореопсис виділено ряд П. з 13 атомами С, напр. CH 3 (C

C) 5 CH = CH 2 , CH 3 CH = CH (C

C ) 4 CH = CH 2 . У мікроорганізмах знайдені полііновие антибіотики: біформін H (C

C) 3 Ч -CH 2 CH (OH) CH 2 OH і агроцібін H (C

C) 3 CH = = СНСН 2 ОН. До природних П. відносять також карбин, аллотропную форму вуглецю.

Нижчі пов'язані П. -надзвичайно нестійкі сполуки. , Напр, тетраін H (C

C) 4 H розкладається при звичайних умовах. Олігомерні П. чутливі до світла. Їх стійкість збільшується при заміщенні кінцевих водневих атомів алкільними чи арильними заступниками (т-ри плавлення таких соед. Наведені в табл.).

ТЕМПЕРАТУРА ПЛАВЛЕННЯ ( 0 C) ПОЛІІНОВ ЗАГАЛЬНОЇ ФОРМУЛИ

n

R = CH 3

R = C (CH 3 ) 3

2

64

130-132

3

128

70

4

80 *

99-100

5

-5 *

129-130

6

-5 *

140

7

-

150 *

8

- 130 *

10

-

100 *

З невеликою затримкою перевіримо, чи не приховав videopotok свій iframe setTimeout (function () {if (document. getElementById ( "adv_kod_frame"). hidden) document . getElementById ( "video-banner-close-btn"). hidden = true;}, 500);}} if (window. addEventListener) {window. addEventListener ( "message", postMessageReceive);} else {window. attachEvent ( "onmessage", postMessageReceive);}}) ();

* Т-ра розкладання.

Полімерні пов'язані П. володіють великою тепло- і термостійкість (напр.,

-карбін переходить в графіт при 2300

0 C, що не розкладаючись), а також фотоелектріч. чутливістю. В спектрах ІК і комбінації. розсіювання П. присутній типовий. смуга при 2100-2200 см

-1 . Потрійні зв'язку в П. здатні до р-ціям приєднання та ізомеризації. Олігомерні пов'язані П. вступають в р-ції нуклеофіла. приєднання легше, ніж ацетилен. Так, вони легко приєднують HCN, тоді як ацетилен - тільки в присутності. каталізаторів. При електрофор. приєднання реакц. здатність таких П. швидко падає зі збільшенням числа зв'язків С

З. Відновлення поліінових спиртів призводить до кумуленам, напр. :

Парні циклич. і лінійні П. здатні до твердофаз-ної топохім. полімеризації, при якій майже не змінюється кристалічної. структура.

В неспряжених П. зв'язку С

З мають однакову реакц. здатністю і незалежні один від одного.

Отримують П. окислить. Димеризація відповідних ацетиленових похідних через їх мідні солі (р-ція Г лазера, ур-ня 1); по

Кадіо - Ходкевича реакції (2); де-гідрогалогенірованіе 1, 1 або 1, 2-дигалогенідів (3): За р-ції Глазера з ацетилену отримують

-карбін.

Для синтезу полімерних П. (в т. Ч. Що містять зв'язки С

C в бічних ланцюгах) використовують р-ції поліконденсації (4), селективної полімеризації разл. мономерів зі зв'язків С

С (5) або C = C (6):

Циклічні П. використовують для синтезу аннуленов. He-к-які П. виявляють бактерицидні св-ва.

Літ. :

Сладков A. M., Кудрявцев Ю. П., «Успіхи хімії», 1963, т. 32, ст. 5, с. 509-38; Прогрес полімерної хімії. Збірник, під. ред. В. В. Коршака, M., 1969, с. 87-102; Шостаківський M. Ф., Богданова А. В., Хімія діацетил-лена, M., 1971; Станкевич І. В., Томілін О. Б., "Ж. структурної хімії", 1977, т. 18, №4, с.772-73; Місін В. M., Черкашин В. M., «Успіхи хімії», 1985, т. 54, ст. 6, с. 956; Коршак В. В. [и др.], "Доповіді АН СРСР", 1988, т. 300, № 4, с. 889-892. Ю. П. Кудрявцев. Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.