ФАРМАЦЕВТИЧНА ХІМІЯ

,

вивчає способи отримання лікарських засобів, їх біол. активність, фіз. і хім. св-ва, а також методи якостей, і кількостей, аналізу. Осн. проблеми Ф. х. : Отримання біологічно активних в-в і їх дослідження; виявлення закономірності між будовою і біол. активністю хім. соед. ; вдосконалення оцінки якості лек. ср-в для забезпечення їх макс, терапевтич. ефективності та безпеки; дослідження і розробка методів аналізу лек. в-в в біол. об'єктах для токсікологіч. і еколо-го-фармацевтичних. моніторингу.

Ф. х. тісно пов'язана зі спец. дисциплінами, такими, як технологія лек. форм, фармакогнозія (вивчає лек. сировину ростить, і тваринного походження), організація і економіка фармації, і входить в комплекс дисциплін, які формують базову фармацевтичних. освіта.

Застосування хім. B-B в якості лек. ср-в здійснювалося вже в античної та середньовічної медицині (Гіппократ, Гален, Авіценна). Виникнення Ф. х. зазвичай пов'язують з ім'ям Парацельса (сприяв впровадженню хім. препаратів в медицину) і подальшими відкриттями лікувальної дії MH. хім. соед. і елементів (К. Шеєле, Л. Воклен, Б. Куртуа), а також з роботами M. В. Ломоносова і його школи по способам отримання та методам дослідження якості лек. ср-в. Формування Ф. х. як науки відносять до 2-ї пол.19 в. До етапним періодів розвитку Ф. х. слід віднести 90-е рр. 19 в. (Отримання аспірину, фенацетину, барбітуратів), 1935-37 (застосування сульфаніламідів), 1940-42 (відкриття пеніциліну), 1950 (психотропні препарати групи фено-тіазіна), 1955-60 (полусінтетіч. Пеніциліни і пізніше це-фалоспоріни), 1958 (b-адреноблокатори) та 80-е рр. (Антибактеріальні препарати групи фторхінолонів).

Передумовами для пошуку лек. ср-ва зазвичай служать дані про біол. активності в-ва, схожості його структури з біогенними фізіологічно активними в-вами (напр., разл. метаболітами, гормонами). Іноді лек. ср-ва вдається отримувати модифікацією біогенних соед. (Напр., Стероїдних гормонів тварин) або завдяки дослідженню в-в, чужих людському організму (напр., Похідні фенотіазину і бензодіазепіну).

синтетичні. в-ва отримують шляхом орг. синтезу або застосовують методи мікробіологічного синтезу, використовуючи досягнення генетичної інженерії.

Важливе значення в Ф. х. мають методи дослідження змісту лек. в-ва в препараті, його чистоти і ін. чинників, покладених в основу показників якості. Аналіз лек. ср-в, або фармацевтичних. аналіз, має на меті ідентифікувати і здійснити кількісне визначення осн. компонента (або компонентів) в ліках. Фармацевтич. аналіз в залежності від фармакологіч. дії ліки (призначення, дозування, спосіб введення)

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.