Озазон

соед. загальної ф-ли R: NHN = CRCR '= NNHR:, їжі R, R', R: - орг. радикали або Н (для R і R '), бісгідразо-ни a-дікарбонільних з'єднань.

Про. -жовте або помаранчеві кристали, зазвичай плавляться з розкладанням; погано розчин. в воді і етанолі; О. лактози, мальтози і деяких олігосахаридів розчин. в гарячій воді.

Гідроліз О. призводить до відповідних a-дікарбо-нільним з'єднанням. При нагр. з CuSO 4 утворюються заміщені триазоли, напр. :

Отримують О. нагріванням a-дікарбонільних соед. з надлишком замещенного гідразину. О. утворюються також з a-гідроксікарбонільних соед. (A-гідроксіальдегідов, a-гідроксікетонов, альдоз, кетоз і відновлюють олигосахаридов), р-ція йде через стадію утворення гідра-зона, напр. :

Після утворення О. атом вуглецю гідроксигрупи вихідного a-гідроксікарбонільного соед. перестає бути хи-. ральних, тому різні моносахариди, які мають однакову будову в частині молекули, які не залучається до р-цію (напр., D-маноза, D-глюкоза, D-фруктоза), дають один і той же О.

Освіта О. використовують для ідентифікації вуглеводів. Для кожного вуглеводу характерна певна швидкість освіти О., напр. : О. фруктози виділяється з розчину за 2 хв, О. глюкози через 4-5 хв, О. ксилози через 7 хв і т. Д.

Вперше О. синтезовані Е. Фішером в 1887. Літ. :

Шемякін М. М. [и др.], «Докл. АН СРСР", 1959, т. 128, № 3, с. 564-66; Каррер П., Курс органічної хімії, пер.з нім. , 2 видавництва. , Л., 1962; Органікум, т. 2, М., 1979, с. 61-62; Henseke G., Zuckerchemie, В., 1966.

Л. Г. Менчік.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.