Нафтизин

[нітрат 2- (1-нафтілметіл) -2-імідазоліну, са-Норін], мовляв. м. 273, 29; бесцв. кристали; т. пл. 167-170 ° С; погано розчин. в воді і хлороформі, практично не розчин. в діетиловому ефірі. Отримують взаємодій. 1-нафтілуксусной к-ти, її аміду, тіоаміди або нітрит з етилендіаміном в кислому середовищі з послід. очищенням і обробкою продукту азотної к-тій. Н. -адреноміметіч. ср-во, викликає звуження периферич. судин і підвищення артеріального тиску; при нанесенні на слизові оболонки надає противовоспалит. ефект.

Застосовують при ринітах, аллергіч. захворюваннях порожнини носа, для зупинки носових кровотеч, при аллергіч. коньюнктивита, а також для пролонгації дії місцевоанестезуючих ср-в.

Г. Я. Шварц.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.