Мійямін

Мійямін (євр. "З правого боку" (права сторона вважалася щасливою)):
1) начальник 3-й священніч. череди ( "жереба") в епоху Давида (1Пар 24: 9) ;
2) священик, який повернувся з Вавилов. полону разом з Зоровавелем (Неєм 12: 5) ;
3) ізраїльтянин, к-рий за часів Ездри розлучився зі своєю іноплем. дружиною (Езд 10: 25) ;
4) священик, сучасник Неємії (Неєм 10: 7) ;
5) один зі священиків, к-які при освяченні стін Єрусалима за часів Неємії трубили в свящ. труби (Неєм 12: 41 ; в ін. -Євро. оригіналі і в Синод. пер. - Мін'ямин).

Біблійна енциклопедія Брокгауза. Ф. Рінекер, Г. Майер. 1994.