Вибір Редакції

МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА

(мінер. Туки), містять поживні для рослин хім. елементи у вигляді неорг. соед. , Переважно. солей. До М. у. відносять також випускаються пром-стю нек-риє орг. соед. , Напр. сечовину (карбамід) і продукт її конденсації з формальдегідом (уреаформ). Показники, що характеризують св-ва М. у. : Концентрація питати. елементів в засвоювання ростить. організмами формі, гігроскопічність, злежуваність, рассєїваємость і ін.

Головні елементи мінер. харчування, що споживаються рослинами, або м а до р про е л е м е н т и, -N, P, К (табл. 1). У грунт також вносять мікроелементи, без яких брало ростить. організми не можуть нормально розвиватися. Соотв. розрізняють

Табл. 1. -Зміст ГОЛОВНИХ поживних ЕЛЕМЕНТІВ У найбільш розповсюджених мінеральних добрив

м а до р про у д о б р е н і я (містять принаймні один з трьох головних питати. Елементів) і мікродобрива.

За змістом головних питати. елементів М. у. підрозділяють на прості і комплексні. П р о с т и е, або односторонні, добрива містять один головний питати. елемент- азотні добрива (напр., аміачна селітра), фосфорні добрива (напр., простий і подвійний суперфосфат), калійні добрива (напр., КС1) та ін. Комплексні добрива, або багатосторонні, містять два або три головних питати. елемента і по їх числу зв.д в о й н и м і (напр., азотно-фос-Форно - нітрофос і ін. або фосфорно-калійні - мета-фосфат До і ін.) або т р о м н и м і, або повними (напр. , азотно-фосфорно-калійні-нітроамофоска та ін.). З л про жн и м і зв. комплексні добрива, отримані в результаті взаємодій. вихідних неорг. солей, а також спільної кристалізацією або сплавом осн. компонентів, з м е ш а нн и м і-мех. змішанням простих і складних добрив.

За концентрації діючих в-в розрізняють М. у. низькоконцентрованого (до 25%), концентровані (до 60%) і висококонцентровані (більше 60%). Залежно від агрегатного стану М. у. діляться на рідкі добрива і тверді - порошкоподібні (розмір часток 0, 5 мм), гранульовані (1-4 мм). Останні особливо зручні для застосування (малогігроскопічне, менш злежуються при транспортуванні і зберіганні, краще розсіюються) і тому становлять осн. частку в загальному обсязі вироблення М. у.

М. у. сприяють підвищенню родючості грунту, збагачуючи її питати. елементами, змінюючи рН грунтового розчину (грунтової вологи) і т. д. Засвоєння рослинами М. у. в означає. мірою залежить від їх р-рімості в грунтової середовищі. Наїб. легко поглинаються ростить. організмами водорозчинні, або швидко діючі, добрива (майже всі азотні, калійні і ряд фосфорних), однак частина їх безповоротно втрачається внаслідок вимивання з грунту дощовими водами. Для створення в грунті необхідного запасу питати. в-в використовують погано р-рімие, або повільно діючі, добрива, напр. карбамідо-формал'дегідное добриво або фосфорнокислиє солі (магнійаммонійфосфат і ін.), К-які протягом дек. років не вимиваються з грунту.

За впливом на рН грунтового розчину розрізняють фізіологічно кислі, лужні і нейтральні М.у. У кислих добривах (напр., Аміачна селітра, суперфосфат) катіони поглинаються рослинами краще, ніж аніони, Подкисляющие грунтовий розчин; тривале застосування таких добрив викликає підвищення кислотності грунту і необхідність її вапнування (див. Вапняні добрива ) або переходу до лужним добрив. До останніх відносять добрива, аніони яких брало краще асимілюються с. -х. культурами, а катіони, поступово накопичуючись, подщелачивают грунтову середу (напр., кальцієва і натрієва селітри). Нейтральні добрива не змінюють рН грунтового розчину (напр., Преципитат).

Б. ч. простих М. у. виробляють пром. синтезом азотовмісних соед. або переробкою прир. руд (фосфатних, калійних і ін.), а також пром. відходів (напр., металлургич. шлаків). Складні М. у. також виробляють на пром. установках, змішані - зазвичай на тукозмішувальної агрегатах поблизу районів споживання в системі с. -х. організацій. Осн. кол-во мікродобрив у вигляді неорг. солей або до-т вводиться в прості або комплексні добрива на різних стадіях їх вироб-ва.

М. у. вносять в грунт (табл. 2) перед посівом (осн. добриво, 70-80%), в ході посіву (припосевное добриво) і в період росту рослин (підживлення).

Табл. 2. -доза ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Раціональне застосування М. у. підвищує (в середньому на 50%) врожайність с. -х. культур і їх якість. Висока ефективність М. у. визначає інтенсивний розвиток їх випуску. Світове вироб-во (млн. Т / рік в перерахунку на 100% -ве зміст N, Р 2 Про 5 і К 2 О): 47 і більше 150 соотв. в 1965 і 1990; в СРСР 7, 4 і ок. 40 (перше місце в світі). Див. Також Добрива.

Літ. : Кореньков Д. А., Мінеральні добрива та їх раціональне застосування, 2 видавництва., М., 1973; Довідкова книга по хімізації сільського господарства, під ред. В. М. Борисова, 2 видавництва. , М., 1980; Забелешінскій Ю. А., Корого-дов Н. С., Ципіна Е. І., Ефективність виробництва і застосування мінеральних добрив, М., 1980; Петербурзький А. В., Агрохімія і фізіологія живлення рослин, 2 видавництва. , М., 1981; Артюшин А. М., Державін Л. М., Короткий довідник по добривах, 2 видавництва. , М., 1984; Кувшинников І. М., Мінеральні добрива та солі. Властивості і способи їх поліпшення, М., 1987; Технологія фосфорних і комплексних добрив, під ред. С. Д. Евенчік, А. А. Бродського, М., 1987; Позін М. Е., Технологія мінеральних добрив, 6 видавництво. , Л., 1989; Классен П. В., Грішасв І. Г., Основні процеси технології мінеральних добрив, М., 1990. В. Ф. Карбишев.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.