Лейкосполук

барвників, восстановл. форми індигоїдних, трифенілметанового, хінонімінових, антрахінонових, сірчистих і деяких ін. барвників. Зазвичай при переході барвників в Л. відновленню піддаються екзоцікліч. подвійні зв'язку, такі, як С = О, c = NR, С = С, або дисульфідні зв'язку SЧS сірчистих барвників, що призводить (для перших трьох) до зміни характеру зв'язків в ароматичних. залишках, напр. до переходу хіноїдному кілець в бензоідние. Змінюється, як правило, і колір. Л. безбарвні або слабоокрашени, напр. :


Л. легко окислюються в вихідні барвники, напр. Про 2 повітря, РbО 2 , Сl 2 , Н 2 Про 2 . Na - Солі Л. нерозчинних у воді кубових, індигоїдних або сірчистих барвників добре розчин. в воді, володіють покращення. спорідненістю до целюлозним волокнам; такі солі широко використовують в кубовому фарбуванні (див. Кубові барвники ). Відновлення барвників здійснюють, напр. , Na 2 S 2 O 4 або гідроксіметансульфінатом Na (ронгаліту, HOCH 2 SO 2 Na) в лужному середовищі. Для зручності в застосуванні нек-риє барвники випускають у вигляді сірчанокислих ефірів Л. (напр., кубозолями ). Нек-риє Л., напр. лейкохінізарін, лейко-1, 4-діаміноантрахінон, більш реакційноздатні, ніж вихідні барвники, і служать промежут. продуктами в синтезі кислотних і дисперсних барвників. Літ. : Степанов Б. І., Введення в хімію і технологію органічних барвників, 3 вид., М., 1984. З. І. Попов.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.