ІДЕНТИФІКАЦІЯ

(від порівн.-Століття. Лат. Idenlifico - ототожнюю) хімічна, встановлення виду і стану молекул, іонів, радикалів, атомів і ін. Частинок на основі зіставлення експери. даних з відповідними довідковими даними для відомих частинок. Напр. , В мовляв. аналізі І. - встановлення хім. формули сполуки. або її найважливіших фрагментів. І. - мета якісного аналізу, к-рий, як правило, передує кількостей. визначень. Помилки в І. компонентів проби призводять до неправильних результатів кількостей. аналізу. При І. визначають комплекс фіз. -хімія. властивостей в-в: щільність, в'язкість, т-ри фазових переходів, р-рімость, показники заломлення, потенціали іонізації, емісійні та абсорбції спектри, індекси хроматографіч. утримування, специфічний. хім. р-ції та ін. Іноді отримують похідні ідентифікованого в-ва і порівнюють їх св-ва (напр., т-ри плавлення) зі св-вами відповідних похідних відомого з'єднання. І. - найважливіший і наиб. трудомісткий етап аналізу багатокомпонентних проб. Для її полегшення створюються банки хім. -аналіт. даних. Універсальні аналіт. прилади (атомно-абсорбції. спектрофотометри, хромато-мас-спектрометри, хроматографи з ІК Фур'є детектированием, установки для рентгеноелектронной спектроскопії та ін.), що володіють великою роздільною здатністю і призначені для аналізу багатокомпонентних проб, забезпечуються міні-ЕОМ, в к-які вводиться спеціалізована довідкова хім.-аналіт. інформація. Логічний. операції, що виконуються хіміком-аналітиком при І., принципово доступні для формалізації, що дозволяє створити системи мистецтв. інтелекту, що використовують спектри гик, ЯМР, ЕПР, хроматографіч. дані і т. п. Автоматизація І. можлива на основі принципів універсальної системи хім. аналізу, в якій кожне в-во має свій хім. -аналіт. код, який представляє собою сукупність детектіруемих фіз. -хімія. св-в речовин. Літ. : Якісний газохроматографічний аналіз, М., 1978; Грибов Л. А., Еляшберг М. Е., Сєров В. В., Молекулярний спектральний аналіз і ЕОМ, М., 1980; Грибов Л. А. [и др.], "Ж. аналіт. Хімії", 1982, т. 37, № 6, с. 1104-21. А. А. Попов.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.