ГАЛОГЕНАЛЬДЕГІДИ І ГАЛОГЕНКЕТОНИ

. По взаємному розташуванню карбонільної групи і атома галогену в молекулі розрізняють

,

,

. і м і т. д. Вони вступають в р-ції, властиві як галогензамещенним вуглеводнів, так і карбонільним з'єднанням. Вплив карбонільної групи на галоген залежить від його положення в молекулі. Так, полегшується нуклеофіла. заміщення галогену в

положенні (ур-ня 1); при дії підстав зазвичай легко відщеплюється галогенні водень від сполук, що містять атом галогену в

положенні (2):


З нек-римі біфункціонального сполуками Г. і р утворюють гетероцикли:

Ненасичені Г. і р з атомом галогену в

положенні здатні перегруповуватися внаслідок міграції атомів галогену і кисню:

Для Г. і р з атомом галогену в

положенні характерні Перкова реакція, Дарзана реакція, перегрупування Фаворського (див . Фаворського реакції).

Накопичення атомів галогену в

положенні призводить до збільшення електрофор. реакц. здатності карбонільної групи. Це сприяє утворенню стійких аддуктов Г. і р зі слабкими нуклеофилами (ур-ня 5, 6), а також ослаблення зв'язку між карбонільним і галогеновані атомами вуглецю, внаслідок чого при дії підстав спостерігається галоформное розщеплення (7):

Методи отримання Г.і м: введення галогену в карбонильное соед. (Ур-ня 8-11); створення альдегідної або кетогрупи за допомогою окислення (12, 13), відновлення (14), гідролізу (15); одноврем. введення галогену і карбонільної групи (16) (див. також Кондакова реакція); ізомеризація галогенсодержащих оксіранов (17):

Г. і м використовують для синтезу гетероцікліч. з'єднань, похідних діарілметанов, фосфорорг. інсектицидів і ін. Див. також Гексафторацетон, Поліфторкетони, Хлорал'.

Літ. : Бреттль Р., в кн. Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 2, М., 1982, с. 551-52; Уорінг А. Дж., Там же, с. 594-99. Е. М. Pохлін.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.