Радість, радість, вигук

1) за допомогою цих слів в Синод. пер. передано вираз радості з приводу к. -л. події (2Хр 30: 26; Есф 8: 15-17; Пс 4: 8) , в т. ч. з приводу обрання царя (1Цар 10: 24) ; Л. могло бути виражено в бойовому або переможному кличі воїнів (1Цар 4: 5, 6; Пс 107: 10) . Але в першу чергу Л. може бути викликано рятують діяннями Бога (Іс 12: 6; 35: 10; 54: 1; Соф 3: 14) . Радіють Його ангели (Іов 38: 7) , Його народ (Пс 31: 11) , Його раби (Іс 65: 14) . Л. супроводжується прихід Господа - Царя і справедливого Судді (Пс 66: 5; 97: 4, 6; Зах 9: 9) . У ньому зливаються воєдино голоси всіх народів, що населяють землю (Пс 46: 2; 65: 1) , всього творіння, в т. Ч. Неба, гір і дерев (1Пар 16: 33; Пс 88: 13; Іс 44: 23; 49: 13) . Але всяке Л. змовкає, коли на землю звертається Боже прокляття (див. Іс 16: 10; 24: 6, 8) ;
2) словом "Радість" в Синод. пер. зазвичай позначається танець. см. Танець, танці, хоровод, радість.

Біблійна енциклопедія Брокгауза. Ф. Рінекер, Г. Майер. 1994.