Фарадея ЗАКОНИ

основні закони електролізу, відображають загальний закон збереження в-ва в умовах протікання злектрохім. р-ції. Встановлено M. Фарадеем в 1833-34. Згідно 1-му закону, маса в-ва т, прореагировавшего в процесі електролізу, прямо пропорційна силі струму I і часу електролізу t, т. Е. Кількістю пропущеного електрики Q = It (передбачається, що I не залежить від t; в іншому випадку маса тпропорціональна де t

1 і t 2 - моменти включення і виключення струму) . Згідно з 2-му закону, для різних електродних процесів при однаковому кол-ве пропущеного електрики Qмасси прореагировавших в-в ставляться один до одного так само, як еквіваленти хімічні цих в-в. Обидва Ф. з. об'єднуються одним рівнянням:

де

M - мовляв. м. в-ва, що бере участь в електролізі, z- число елементарних зарядів, відповідне перетворення однієї молекули цього в-ва, 1 / F- коеф. пропорційності, загальний для всіх в-в, F - Фарадея постійна, дорівнює 96484, 56 Кл / моль. Ф. з. відносяться до числа строгих законів, але в ряді випадків можуть спостерігатися здаються відхилення від них, що викликаються слід. причинами: 1) в нестаціонарних умовах електролізу частина електрики витрачається на заряджання

подвійного електричного шару; 2) якщо електроліт має електронну провідність (напр., Р-р металеві. Na в рідкому аміаку), то частина струму через електроліт переносять електрони, а не іони, і відповідну кількість електрики не бере участі в процесі електролізу; 3) поряд з основним процесом електролізу, напр, освітою металеві. Zn по р-ції Zn 2+ + 2е Zn, частина струму може витрачатися на протікання паралельних ЕлектроХіт. р-ций, напр. : 2H

3 O + + 2е = H 2 + 2H 2 O; O 2 + 4е + 4H 3 O + = 6H 2 O. Системи, в яких брало повністю виключені зазначені причини здаються відхилень від Ф. з. , Отримали назв. кулонометр; їх використання дозволяє за кількістю утворилися продуктів електролізу точно визначити кількість пропущеного електрики. У кулонометр зазвичай застосовують ЕлектроХіт. р-ції Ag + + е = Ag або 3I - = I 3 - + 2е.

Ф. з. зіграли важливу роль в розумінні природи хім. зв'язку та розвитку атомно-молекулярної теорії. Їх використовують при виведенні всіх ур-ний, що описують ЕлектроХіт. перетворення B-B на кордонах розділу провідників 1-го і 2-го роду (див.

Електрохімічний кінетика). практичний. застосування Ф. з. знаходять в кулонометрии, а також при визначенні виходу р-ції по току, т. е. ставлення теоретич. кол-ва електрики, розрахованого на основі Ф. з. , До кол-ву електрики, реально витраченому на отримання даного в-ва в процесі електролізу.

Літ. :

Антропов Л. І., Теоретична електрохімія, 4 видавництва. , M., 1984, с. 278-86. Б. Б. Дамаскін. Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.