Ен

Ен, ф-ма від сущ. см. Аїн ( "джерело"); зазвичай складова частина геогр. назв (напр., Ен-Риммон і ін.).

Біблійна енциклопедія Брокгауза. Ф. Рінекер, Г. Майер. 1994.