Дитіол солі

містять в молекулі катіон 1, 2 або 1, 3-дитіол (ф-ли, соотв., i і II).


Стійкі до дії к-т. Сульфати дитіол добре розчин. в воді, іодіди і перхлорати - погано. Д. с. утворюють 6p-електронну систему з ароматич. св-вами і м. б. представлені резонансними структурами, напр. , Для 1, 2-Д. с. делокалізацію заряду в молекулі зображують ф-лій III. Нуклеофіла. заміщення в 1, 2-Д. с. йде гл. обр. в положення 5, в 1, 3-Д. с. - тільки в положення 2. Нітрування 3-фенілпроізводних 1, 2-Д. с. відбувається в м- або n-положення ароматич. кільця, 4-фенілпроізводних - тільки в n-положення. З N, N-діметіланіліном 3- і 4-феніл-1, 2-Д. с. утворюють нестійкі лейкодітіоли (IV), к-які легко окислюються в соед. V, здатні утворити з ін. Молекулою N, N-диметиланилина барвник VI, напр. :


Подібні лейкосполуки для похідних 1, 3-Д. с. стійкіші. Солі 5-метилтіо-1, 2-дитіол при дії первинних ароматичних. амінів утворюють 3-аріліміно-1, 2-дитіол (ця р-ція використовується при отриманні ціанінових барвників):


Для 1, 2-Д. с. характерна заміна атома (або атомів) S на атоми N. Так, при дії NH 3 утворюються ізотіазоли, при дії гидразинов - піразоли, напр. :


Катіон 1, 2-Д. с. здатний приєднувати електрони, даючи нуклеофіла. дитіоловій радикали, що з'єднуються в біс -дітіоли (VII); останні легко перетворюються в цис- або транс -3, 3'-тетратіафульвален (VIII), напр.:


Відщеплення підставами протона у 1, 3-Д. с. призводить до утворення карб, димеризуется в 2, 2'-тетратіафульвален (IX):


Останній виходить також при електролізі 1, 3-Д. с. Соед. IX дає стійкі комплекси з тетраціанохінодіметаном (див. Метали органічні). Отримують 1, 2-Д. с. і його заміщені дією H 2 S 2 на ефірний розчин b-дикетонов у присутності. НСl:


Солі метилтіо-1, 2-Д. с. синтезують взаємодій. 1, 2-дитіол-3-тионов з СН 3 I або диметилсульфатом. 1, 3-Д. с. отримують циклизацией похідних дітіокіслот, напр. RC (S) SCH 2 COOH або RC (S) SCH 2 CN. Метилтіо-1, 3-Д. с. синтезують окисленням або S-алкилированием 1, 3-дитіол-2-тионов. Літ ... Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 9, М., 1985; The chemistry of organic sulfur compounds, ed. by N. Kharasch, C. J. Meyers, v. 2, L., 1966, p. 121 29. E. H. Караулова.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.