Диспропорционирование

(від лат. Dis- - приставка, що означає заперечення, і proportio - відповідність) (дисмутації). У органічної хімії. Перерозподіл атомів або їх угруповань між двома однаковими молекулами або своб. радикалами, напр. :


Іноді Д. називають також перетворення, в яких брало участь в-ва різні, але близькі за будовою, напр. :


В деяких випадках Д. супроводжується самоокісленія-самовідновлення молекул, напр.


Д. своб. радикалів - р-ція другого порядку, до-раю може здійснюватися по циклич. механізму, напр. :


Швидкість процесу збільшується з ростом числа атомів Н, що знаходяться в b-положенні до неспарених електронів, і тільки в разі тре -бутільного радикала перевищує швидкість рекомбінації. Важливе пром. значення має Д. олефінів, або їх метатезіс, до-рої здійснюється у присутності. металлоорг. каталізаторів, напр. :

2СН 3 СН = СН 2 D СН 3 СН = СНСН 3 + СН 2 = СН 2 Широко поширене Д. елементоорг. соед. , Напр. :

В неорганічної хімії. Р-ція самоокисления - самовідновлення, в якій з в-ва, що містить елемент в даній ступеня окислення, утворюються два ін. В-ва, причому в одному з них цей елемент знаходиться в більш високого ступеня окислення, в іншому - в більш низькою, напр. :


Див. також


Канниццаро ​​реакція, Тищенко реакція. До. П. Бутін.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.