ДІАЗЕТІДІНИ

мовляв. м. 58, 08. вакантної 1, 2 і 1, 3-Д. (Соотв. Ф-ли i і II) в своб. вигляді не виділені.


Серед похідних 1, 2-Д. відомі гл. обр. діазетідінони. Для них характерні р-ції з розкриттям циклу:


Отримують 1, 2-Д. гл. обр. приєднанням азосоединений до загально-вам, що містить в молекулі подвійну зв'язок С = С, напр. :


1, 3-Д. утворюються при взаємодій. карбонільних соед. з NH 3 або первинними амінами, Димеризація ізоціанатів або азометинів, а також по р-ції останніх з ізоціанатами, напр. :


Д. використовують в препаративних синтезі гетероциклів і ізоціанатів. 1, 3-Діазетідінони - вулканізуют агенти в произове уретанових каучуків. Літ. : Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 8, М., 1985, с. 707; Livingstоnе R., в кн. : Rodd's chemistry of carbon compounds, ed. by S. Cofley, 2 ed. , V. 4, pt A, Amst. -L. -N. Y., 1973, p. 76-79; Small ring heterocycles, pt 2 - Azetidines, b-lactones, diazetidines and diaziridines, ed. by A. Hassner, N. Y., 1983, p. 443-545. Е. Г. Тер-Габріелян.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.