ОТРУТИ каталітичного

в-ва, вплив яких на каталізатори призводить до зниження їх активності аж до повної дезактивації (т. Зв. Отруєння каталізаторів). Причина отруєння - взаємодій. Я. к. С активними центрами каталізаторів або хутро. екранування останніх. Молекули Я. к. Можуть, напр. , Хемосорбіроваться на пов-сті гетерогенних каталізаторів, утворювати міцні координац. соед. з металокомплексні каталізаторами або солеподібні соед. з кислотно-основними. За характером дії розрізняють оборотні та необоротні Я. к. До оборотним Я. к. Ставляться ті, к-які дозволяють регенерувати каталізатор і відновити його каталитич. активність.
Особливо чутливі до отруєння каталізатори, що містять відновлені метали або іони металів в низьких ступенях окислення. Напр. , Гетерогенні Ni-, Pt- і Pd-каталізатори гідрування і дегідрування втрачають активність під дією слідів сполуки. сірки (H 2 S, RSH, RSR '), а також орг. соед. Р або As, що мають своб. електронну пару, або їх гідридів. Встановлено, що сполуки. неметалла, що є Я. к., накопичується на пов-сті гетерогенного каталізатора, активність догрого зменшується майже лінійно з підвищенням кількості отрути.

Залежність токсичності сполуки. від їх мовляв. мас М. Чорними кухлями показані синтетичні. отрути, ві-газ - О-етил-S-

-діізопропіламіноетілметілфосфонат>.

Гомогенні металокомплексні каталізатори, зазвичай представляють собою металлоорг. соед. , Що містять іони металів в низького ступеня окислення, наиб. легко отруюються такими Я. к., як Про 2 і Н 2 Про. Закріплення каталізаторів на носіях у мн. випадках захищає їх від отруєння; так, А1С1 3 , закріплений на полістиролі, на відміну від самого А1С1 3 , практично не чутливий до вологи, а фосфінові комплекси Rh (I), нестійкі в присутності. Про 2 , при закріпленні на носії стабільні на повітрі протягом довгих. часу.
Для кислотних каталізаторів отрутами є підстави, в т. Ч. Азотисті, для основних - к-ти.
Дія Я. к. Дуже часто проявляється неоднаково для разл. р-ций, що протікають на даному каталізаторі. Тому виникає можливість застосування т. Зв. селективного отруєння для підвищення вибірковості дії каталізатора. Напр. , Селективне отруєння срібних каталізаторів соед. галогенів призводить до того, що повне окислення етилену до СО 2 і Н 2 Про пригнічується значно сильніші за, ніж освіту етиленоксиду. У цьому випадку говорять про модифицировании каталізатора. Іноді один і той же в-во при одних концентраціях і т-рах поводиться як промотор, а при інших - як Я. к.
Для мн. гетерогенних каталізаторів характерно неспеціфічен. отруєння, що виникає внаслідок блокування активних центрів їх пов-сті відкладаються на ній по-вами. Таке блокування наиб. різко виражена у пористих каталізаторів через екранування усть пір отрутами. Наїб. частий вид блокування - зауглерожіваніе (закоксовиваніє) пов-сті при проведенні разл. р-ций, зокрема крекінгу. Регенерувати такі каталізатори вдається, як правило, випалюванням і, при необхідності, послід.відновленням; процес можливий тільки для досить термостабільних каталізаторів. Цей же прийом м. Б. використаний і в разі отруєння H 2 S, PH 3 і ін. Я. к., що мають неподіленого електронні пари. Для регенерації застосовують також промивку р-телеглядачам, зміна ступеня окислення Я. к. І ін. Методи.
Висока чутливість каталізаторів до Я. к. Обумовлює жорсткі вимоги до чистоти використовуваного в каталізі сировини і до суворого додержання технол. параметрів процесу.

Літ. см. при ст. Каталозі, Каталізатори.

Г. В. Лисичкин.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.