КАРБeНИ

(від лат. Carbo - вугілля). 1. Нестабільні соед. двовалентного вуглецю загальної ф-ли: CRR ', де R, R' Н, Hal, орг. залишок і ін. Характеризуються наявністю у центр (карбенових) атома З двох несвязивающіх мовляв. орбіталей (МО) з двома своб електронами. Відомі синглетні К., в яких брало одна з цих МО зайнята двома електронами, а друга вільна, і триплетні К. з двома одноелектронні МО Називають К. за відповідним валентно-насиченому соед. з заміною закінчень "ан", "ен", "ін" і т. д. на соотв. "іліден", "еніліден", "ініліден", напр. , Етиліден, ціклопентадіеніліден, флуореніліден Використовують також замісну номенклатуру, напр. діхлоркарбен, діфенілкарбен Для частки: СН 2 збережено назв метилен. Відомі аналоги До соед. двовалентних елементів IVб гр. (Сілілени, гермілени, станнілени і плюмбілени), соед. одновалентних азоту (нітрит), фосфору, бору і т. п., а також атомарні О, S, Se, Be. Загальний метод генерування К. - сольволізу (у присутності. Підстав) або термолиз галоформов і їх аналогів, напр. :


Сольволітіч. методи зазвичай більш ефективні в умовах міжфазного каталізу. Др. загальний метод - тримаючи. або фотолітіч. розкладання диазосоединений, причому використання каталізаторів (солі Сu, Rh, Pd) дозволяє проводити ці р-ції в м'яких умовах і з високою селективністю послід. перетворень. К. можуть бути також отримані розкладанням металлоорг. соед., Напр. :


Для прямого спектроскопіч. дослідження К. створюють їх високу миттєву концентрацію за допомогою імпульсного фотолізу, ударної хвилі або електричні. розряду з послід. використанням швидкодіючих способів реєстрації (напр., спектрографи і ІК спектрометри швидкого сканування). Др. метод - низькотемпературна стабілізація в інертному матриці (метод матричної ізоляції). Генерування К. в високому вакуумі дозволяє використовувати мас-спектрометрії. Для структурних досліджень К. з пониж. реакц. здатністю і таких їх аналогів, як сілілени і гермілени, використовують Електронографи. Триплетні К. широко досліджуються за допомогою методу ЕПР. Для дослідження механізмів р-ций К. в рідкій фазі застосовують метод хім. поляризації ядер, а також імпульсні методи з використанням пико- і наносекундной лазерної техніки. К. високо реакційноздатні, вступають у мн. р-ції, що широко використовується в орг. синтезі. наиб. відома р-ція - їх приєднання по кратним зв'язкам і впровадження в прості зв'язку, напр. :


Для них характерні разл. перегрупування, напр. Вольфа перегрупування, а також утворення димерів і полімерів. Реакц. здатність мн. К. і їх аналогів вдається регулювати шляхом їх комплексоутворення з орг. лигандами і сполуки. перехідних металів. карбенових комплекси перехідних металів (W, Mo, Re та ін.) Грають істот. роль в метатезіс олефінів і полімеризації циклоолефинов. Р-ції фторсодержащих К. лежать в основі отримання мн. фтормономеров (тетрафторетилен, гексафторпропілен), а також фторароматіч. соед. важливих напівпродуктів в отриманні лек. препаратів, пестицидів, барвників. Р-ції за участю К. використовують в синтезі мн.циклопропаном, напр. , Протигрибкового препарату "октіціл", високоефективних пестицидів типу перметрина і ін. Пиретроидов. 2. Про К. - компонентах нафти см. Бітуми нафтові. Літ. : Кірмсе В., Хімія карбенів, пров. з англ. , М., 1966; Нефедов О. М., Іоффе А. І., "Ж. Всес. Хім. Т-ва ім. Д. І. Менделєєва", 1974, т. 19, № 3, с. 305: там же. 1979. т. 24. № 5; Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 1, M., 1981, с. 586-89; Нефедов О. М., «Успіхи хімії», 1989, т. 58, ст. 7 і 8; Нефедов О. М., Іоффе А. І., Менчік Л. Г., Хімія карбенів, М., 1990. Про. М. Нефьодов.


Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.