Вибір Редакції

Блоксополимерами

складаються з лінійних макромолекул, що містять чергуються блоки полімерів разл. складу або будови, з'єднані між собою хім. зв'язками. Будова макромолекул м. Б. представлено, напр. , Схемами: (А) n - (В) m ; (А) n - (В) m - (А) l - (В) k ; (А) n - (В) m - (С) l; (А) n -Х- (В) m -Х- (А) l , де А, В, С-мономерні ланки; n, m, l, k-число цих ланок в блоці; Х - фрагмент молекули біфункціонального нізкомол. в-ва (зшиває агента). Окремий випадок Б. - стереоблоксополімерами, що містять в макромолекулі блоки однакового складу, але разл. просторів. структури. Число мономерних ланок в блоці д. Б. достатнім для прояву в ньому всієї сукупності св-в даного полімеру. Якщо блоки складаються з несумісних полімерів, то Б. набувають Мікрогетерогенна структуру і в них поєднуються з в-ва полімерів, що утворюють окремі блоки. На цьому заснований один з ефективних шляхів хім. модифікування полімерів. Способи синтезу Б.: 1) взаємодій. мономера з макромолекулярних ініціатором - полімером, що містить одну або дві активні групи, здатні викликати полімеризацію [при цьому отримують Б. будови (А) n - (В) m або (B) m - (A) n - (B) m ; якщо при синтезі Б. першого типу активний центр генерується на кінці блоку (В) m з утворенням "живуть" ланцюгів (див. Аніонна полімеризація), то м.б. отримані сополімери з заданим порядком чергування блоків]; 2) взаємодій. між собою двох або більшого числа полімерів або олігомерів, що містять кінцеві функц. групи; 3) рекомбінація макрорадикалів, що утворюють разл. блоки. У більшості випадків отримують системи, що містять не тільки Б., але і гомополімери (вихідні або утворилися при блоксополімерізаціі), к-які на практиці від Б. зазвичай не відокремлюють. До числа Б., що мають важливе пром. значення, відносяться

термоеластопласти, макромолекули яких брало складаються з блоків термопластів (полістирол, поліетилен, поліпропілен) і гнучких блоків еластомерів (полібутадієн, поліізопрен, статистич. сополімери бутадієну зі стиролом або етилену з пропиленом). Б., утворені полімерами, різко відрізняються за р-рімості (напр., Поліетиленоксид - поліпропіленоксід), використовують для отримання неіоногенних ПАР. Гідрофілізація волокнообразующих полімерів, напр. поліетилентерефталату, введенням в їх макромолекули гідрофільних блоків, напр. поліетіленоксідной, -один із способів підвищення сприйнятливості полімерів до барвників. Літ. :

Баттерд Г., Трегер Д., Властивості щеплених і блок-сополімерів, пров. з англ. , Л, 1970; Ношею А., Мак-Грат Дж., Блок-сополімери, пров. з англ. , М., 1980. В. П. Шибаєв. Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.