Амфотерного

(від грец. Amphoteros-і той і інший), здатність хім. соед. проявляти кислотні або основні св-ва в залежності від природи другого компонента, який бере участь в кислотно-основному взаємодії. Одне і те ж в-во, реагуючи з сильною к-тій, має тенденцію проявляти основні св-ва, а при р-ції з сильною основою-кислотні. Так, при взаємодій. C 6 H 5 NH 2 з НС1 утворюється катіон З 6 Н 5 + 3 , а при р-ції з KNH 2 - аніон C 6 H 5 NH - . Типові амфотерні сполуки- амінокислоти, нек-риє гідроксиди, напр. А1 (ОН)

3 , Fe (OH) 3 ; до амфотерним електролітів, або амфоліти, відносяться з'єднання, здатні приєднувати або отщеплять протони, перетворюючись соотв. в катіони або аніони. Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.