АМПЕРОМЕТРИЧНИЙ титрування

метод кількостей. аналізу, заснований на вол'тамперометріі з лінійної розгортки потенціалу. Кінцеву точку титрування встановлюють за залежністю дифузійного струму d при постійному потенціалі Е з індикаторного електрода від обсягу Vпрібавленного титранту. Електрохімічний активним в-вом, яке обумовлює вимірюваний дифузний струм, м. Б. визначається компонент, титрант, продукт їх взаємодій. або в-во ( "індикатор"), додатково введене в електролітич. осередок. Вибір значення Е з виробляють по вольтамперограмме визначається в-ва (див. Рис.) І титранту. Титрантом служить р-р реагенту - осадителя, окислювача, відновника або комплексоутворюючою в-ва, концентрація догрого на дек. порядків перевищує концентрацію визначається в-ва, з до-рим він взаємодіє. Титрант додають з мікробюретки невеликими порціями, завдяки чому розведенням досліджуваного розчину можна знехтувати.

Форма кривих титрування d = f (V> ) залежить від того, яке в-во електроактивні до і після точки еквівалентності, але завжди ці криві мають принаймні дві гілки, до- риє перетинаються в кінцевій точці (к. т.) титрування.

вольтамперограмме (а) визначається електроактивного в-ва і крива його амперометріч. титрування (6).

Зазвичай ці гілки прямолінійні. На рис. в кач-ве прикладу приведена крива титрування електроактивного в-ва нелектроактівним реагентом. При последоват. титрування дек. в-в на кривій титрування є відповідне число точок перегину. Важлива перевага А. т. Перед вольтамперометрией - можливість визначати не тільки електроактивні в-ва, а й будь-які інші. Із застосуванням електроактивних реагентів.

В кач-ве поляризується індикаторного електрода застосовують ртутний електрод, але частіше тверді електроди з благородного металу (зазвичай платини) або вуглецевого матеріалу (графіту, скловуглецю і ін.). В А. т. Можна використовувати два індикаторних електрода (без електрода порівняння), виконаних з одного і того ж матеріалу у вигляді пластин з однаковими відносно великими оборогами (1 х 1 см). Цей варіант іноді неправильно наз. біамперометріч. титруванням. Електроди занурюють в тітруемих р-р, що містить два електроактивних в-ва і індиферентний електроліт. До електродів прикладають напругу

, що забезпечує електродні процеси одночасно на анод і катод двох різних в-в або пов'язаних (окисленої і відновленої) форм одного і того ж в-ва. Величину

вибирають так, щоб струм відповідав граничному для обох процесів. Роль індикаторного грає той електрод, на к-ром електродний процес обумовлений в-вом, присутнім в меншій концентрації; другий електрод практично служить електродом порівняння. Іноді

вибирають так, що воно мало і не відповідає граничному струму електроактивних в-в; при цьому гілки кривих титрування не прямолінійно, проте в к. т. струм ланцюга зменшується до залишкового, або фонового, обумовленого, напр., Домішками (цей варіант раніше називали "А. т. До мертвої точки").

Ніж. кордони визначених змістів в А. т. з одним індикаторним електродом 10 -5 М, з двома - 10 -6 М. А. т. Широко застосовують для аналізу орг. і неорг. в-в, визначення р-рімості опадів, стійкості комплексних соед. і т. д.

Літ. : Сонгино О. А., Захаров В. А., Амперометричне титрування, 3 рік, М., 1979. П. К. Агасян.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.