АМІДИ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ

[від ам (Міаком)], ацілпроізводние аміаку або амінів, соед. загальної ф-ли RC (O) NR'R ". вакантної у атома N аміди (А.) RCONH 2 зв. первинними; моно- і дизаміщених А. RCONHR 'і RCONR'R" (R' і R "-opr. залишок) - соотв. вторинними і третинними. Соед., що містять дві ацильні групи у атома азоту RCON (R ') COR", наз. имид, а з'єднання з трьома ацильними групами RCON (COR ') COR "- тріаціламінамі. За ін. класифікації соед., що містять одну, дві або три ацильні групи, наз. соотв. первинними, вторинними або третинними. циклічний. аналогами А. є лактами. Про А. суль-фокіслот см. сульфамідів.

Назви первинних А. виробляють від назв відповідних к-т, напр. НСОNН 2 -формамід, або амід мурашиної к-ти, СН 3 СОNH 2 -ацетамід, або амід оцтової к-ти, С 6 Н 5 СОNН 2 - бензамід, або амід бензойної до-ти. У назвах N-заміщених А. заступником і перераховуються перед назвою незаміщених А., напр. HCON (CH 3 ) 2 - N. N-диметилформамід. Крім рідких формамід і N-метил-формамід, первинні і вторинні А. -крісталліч. в-ва, більшість теоретичних-рідини. Нижчі аліфатіч. А. добре розчин. у воді, найпростіші ароматичні - помірно в гарячій воді. Між молекулами А., що містять хоча б один атом Н при атомі N, виникають водневі зв'язки.

В ІК-спектрах первинних А. є дві смуги поглинання, характерні для своб.NH

2 - групи, ок. 3500 і 3400 см -1 і дві смуги, характерні для групи С = О, при 1690-1630 см -1 (т. Н. Амкдная смуга I) і 1620-1590 см -1 (амидная смуга II). Вторинні А. мають одну смугу поглинання NH-групи в області 3460-3420 см -1 і дві смуги поглинання групи С = О в областях 1690-1630 і 1550-1510 см -1 . У теоретичних А. - одна смуга поглинання групи С = О ( "Амід I") в області 1670-1630 см -1 . У спектрі ЯМР сигнали протонів NH 2 -групи проявляються в інтервалі від 5 до 8 м. Д. В шкалі Внаслідок часткової двоесвязанності

N = C і, отже, труднощі своб. обертання навколо зв'язку С (О) ЧN А. можуть існувати в цис- і транс-формах: В водних розчинах А. зазвичай мають нейтральну р-цію, що обумовлено сполученням своб. електронної пари атома N з подвійним зв'язком карбонільної групи:

Однак первинні і вторинні А. можуть проявляти слабкі амфотерні св-ва, а третинні - слабкі основні. Так, з сильними мінер. к-тами вони утворюють неміцні легко гидролизующиеся солі. Основні св-ва N-алкілзаме-щенних А. виражені сильніше, ніж у вакантних. Напр. , N, N-диметилацетамід утворює з НС1 сіль, стійку у вигляді конц. водних розчинів, а з НС1О

4 і H 2 PtCl 6 - міцні добре кристалізуються солі. У середовищі оцтового ангідриду А. кількісно оттітровивают розчином НС1О 4 . При взаємодій. з лужними металами у первинних і вторинних А. атом Н аміногрупи заміщається металом, утворюючи, напр. , RCONHNa. При кип'ятінні з конц. водними розчинами мінер. к-т або лугів А. гідролізуються до к-т. Під дією HNO

2 легко дезамінується: RCONH 2 + HNO 2 -> RCOOH + N 2 + H 2 O. Відновлюються до амінів RCH 2 NR'R "натрієм в спиртовому середовищі, алюмогідрідом Li або Н 2 - над меднохромовимі каталізаторами.Первинні А. дегидратируются до нітрилів під дією Р 2 Про 5 , А1 2 Про 3 , SiO 2 , H 3 PO 4 або ін.; при дії гіпоброміти або гіпохлоритів в лужному розчині перетворюються в первинні аміни (Гофмана перегрупування). Взаимод. вторинних і третинних А. з РС1 5 , SOC1 2 і т. п. призводить до імідоілхлорідам RCC1 = NR 'або хлоріммоніевим солям RCC1Ч R'R "C1

-

, які при нагріванні расщепляют-, ся на нітрили RCN і алкілгалогеніду (див. Брауна реакція). З бромом і хлором А. утворюють соотв. N-бром- і N-хлораміди , з формальдегідом та окисом етилену-N-метілоламіди, N, N'-метилен-біс-аціламіди і разл. N-оксіетільние похідні амідів, що мають велике пром. значення, напр.: У промисловості А. синтезують взаємодій . к-т або частіше їх хлорангидридов, ангідридів, ефірів з NH

3

(аммоноліз) або аміном ( амінолізу). Ще один пром. спосіб - неповний гідроліз нітрилів в прісуг. H 2 SO 4 або Сі: RCN + Н 2 Про -> RCONH 2 . Розроблено безперервні контактно-каталитич. аммоноліз і амінолізу к-т при 200-280 С в присутності. каталізаторів дегідратації (А1 2 Про 3 , SiO 2 і ін.); вихід А. 95-98%. В'лаб. умовах А. можна синтезувати також р-цією кетен з NH 3 або аміном (напр. , СН 2

= С = О + NH 3 -> CH 3 CONH 2 ), N-алкілзаміщених А. -взаімод. амідів з алкилгалогенидами, N-алкіл- і N-арілзамещенние - з використанням Бекмана перегрупування або перегрупування Шмідта: Освіта А. використовують для захисту аміногрупи і для ідентифікації первинних і вторинних амінів (переважно. у вигляді ацетамідо і бензамидов), а також карбонових кислот (у вигляді вакантних А., анілідів, бензіламідов). Особливе значення методи захисту МН 2 - групи мають в синтезі пептидів (див. Білки).

А. - пластифікатори паперу, штучної шкіри, ПВХ, екстрагентів деяких радіоактивних металів, сировина в произове полімерів, промежут. продукти в синтезі барвників і сульфамідні препаратів і ін. Літ. : Бюлер К., Пірсон Д., Органічні синтези, пров. з англ. , Ч. 2, М ... 1973, с. 384-430; Органікум, пров. з нім. , Т. 2, М., 1979, с. 84-99; Загальна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 4, М., 1983, с. 388-536; Kirk-Othmer encyclopedia, 3 ed. , V. 2, N. Y. - [a. o.], 1978, p. 252-59. H. K. Садова.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.