Аліфатичні сполуки

(від грец. Aleiphar, рід. Падіж aleiphatos-масло, смола, жир) (з'єднання жирного ряду, ацікліч. З'єднання), вуглеводні і їх похідні, вуглецеві атоми яких брало пов'язані між собою у відкриті нерозгалужені або розгалужені ланцюги. Про аліфатіч. вуглеводнях см. Насичені вуглеводні, Олефіни, Ацетилен, про похідні вуглеводнях - Спирти, Аміни, Карбонові кислоти і ін.

Найменування А. с. по номенклатурі ІЮПАК будується на основі назв вуглеводнів з додаванням префіксів і суфіксів, що характеризують число і природу заступників, а також цифр, що вказують їх положення, напр. 1, 2-діхлорпропан, 2-метил-1-Пента, 3-гексанол. Положення функц. груп позначають також термінами "первинний", "вторинний" або "третинний" в залежності від того, до якого (первинного, вторинного або третинного) атому вуглецю приєднана функц. група. Перші 4-5 членів кожного гомологічен. ряду (для к-т-більшу кількість гомологів) носять зазвичай тривіальні, що історично склалися назви, напр. пропілен, ацетон, масляний альдегід.

Св-ва А. с. визначаються як природою функц. груп, так і наявністю кратних зв'язків. Найважливіші р-ції насичений. вуглеводнів: дегидрирование, що приводить до утворення олефінів, розрив зв'язків СЧС (крекінг, гідрокрекінг, ги-дрогеноліз), каталитич. ароматизація, гомолітіч.заміщення атомів водню на галоген, нітро- чи сульфогруппу і ін. Для олефінів характерні р-ції приєднання, зокрема гідрування, гідратація, галогенування, гідрогалогенірованіе, полімеризація, теломеризації.

Присутність функц. груп в А. с. впливає на св-ва найближчих зв'язків СЧН і СЧС внаслідок п, сполучення в насичений. вуглеводнях і п, сполучення в олефіни, створює можливість утворення внутрішньо-і межмол. водневих зв'язків. Індуктивні ефекти, викликані функц. групами, дуже впливають на реакц. здатність А. с. До числа характерних хім. перетворень сполук з функц. групами відносяться відщеплення, заміщення, приєднання.

Від А. с. можливий перехід до циклич. орг. з'єднанням. Велике практич. значення мають каталитич. ароматизація насичений. вуглеводнів, перетворення в аліцікліч. соед. (Дію Na на 1, 3-дибромпропан, суха перегонка Са-солей двоосновних к-т) і гетероцікліч. соед. (Дегідратація діетаноламіну в морфолин, синтез піридину з глутарового альдегіду і аміаку), одержання ароматичних. вуглеводнів з метанолу.

Багато А. с. грають важливу роль в біол. процесах. До таких соед. відносяться, зокрема, жири, продукти їх метаболізму, мн. амінокислоти, що входять до складу білків, вуглеводи. В ефірних маслах мн. рослин містяться складні ефіри, альдегіди, спирти та інші А. с.

В природі виявлені всі осн. класи А. с. У великій кількості вони містяться в нафті, прир. газі, в невеликих кол-вах-в гідросфері.

А. с. мають надзвичайно велике пром. значення. Насичений. вуглеводні-компоненти бензинів, побутового газу, сировина для виробництва метанолу, полімербензінов, СК, миючих ср-в та ін. продуктів орг. синтезу.Олефіни використовують в осн. для отримання соєвого молока, спиртів, ацетону, СК, ацетальдегіду і ін. На переробці разл. А. с. засноване вироб-во мн. орг. р-телеглядачам (напр., діетилового ефіру, хлороформу, дихлоретану), антифризів, запашних в-в і т. п.

Літ ... Терне А ... Сучасна органічна хімія, пер. з англ. , Т. 1-2, М ... 1981. М. І. Розенгарт.

Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.