Вибір Редакції

Аллільних З'ЄДНАННЯ

містять угруповання R 2 C = CRCR 2 , де R-H або орг. залишок. До А. с. відносяться аллільних СН 2 = СНСН 2 Х, металлільние СН 2 = С (СН 3 ) СН 2 Х, кротільние СН 3 СН = СНСН 2 Х, пренільние (СН 3 ) 2 С = СНСН 2 Х та ін. сполуки. , В яких брало X пов'язаний з атомом С сусіднім з подвійним зв'язком. Назва "А. с." походить від лат. allium- часник, з к-якого в 1844 був виділений діаллілсульфід. аллільних, металлільная, пренільная групи-фрагменти мн. природних соед. : Вітамінів, терпенів, терпе-Ноїда (напр., Гераниола, неролі, ліналоола), антибіотиків. У мн. ефірних маслах містяться аллільних похідні бензолу, напр. евгенол, сафрол.

В А. с. Н

2 С = СНСН 2 Х, де Х-функц. група, енергія зв'язку СЧX на 50-105 кДж / моль менше, ніж в насичений. аналогах, і це - одна з причин їх підвищеної хім. активності; друга пов'язана з тим, що відрив X у вигляді іона або своб. радикала призводить до утворення структур, в яких брало передбачається рівномірний розподіл заряду або неспареного електрона по обох кінцях ланцюга, напр. : специфічний. св-во А. с. -здатність до

алліл'ной перегрупування. Для А. с. деяких неперехідних металів СН 2 = СНСН 2 М (М = 1 / 2 Zn, BR 2 , V 2 Cd і ін.) характерна перманентна аллільних перегрупування (див. Аллшборани). Аллілвініловие або алліларіловие ефіри, сульфіди, аміни і їх гомологи (напр., Типу CH 2

= CHCH 2 XCH = CHR і СН 2 = СНСН 2 Хаг, де X = О, NH, S ) при нагр. зазнають Коупа перегрупування і Клайзена перегрупування. Заміщення в А. с. відбувається зі збереженням подвійного зв'язку в її первісному положенні або супроводжується аллільной перегрупуванням. Див. Алліл'ное заміщення.

аллільних похідні Mg, Li, В і ін. Приєднуються до карбонільним соед. кількісно з перегрупуванням (часто енантіоселектівно), напр. : Аллілсілани і аллілстаннани (на відміну від алкільних похідних) приєднуються до карбонільним соед. у присутності. к-т Льюїса.

Для А. с. характерні р-ції ненасичених соед. -приєднання, напр. :

заміщення активованого атома Н, що знаходиться в

положенні до подвійного зв'язку:

а також відновлення, окислення, полімеризація і ін. Аллілгалогеніди реагують з карбонілами Mo, W, Мп, Fe, -Co і ін. Перехідних металів з утворенням

комплексів (див.

аллільних комплекси перехідних металів).

Практично важливі способи синтезу А. с. засновані на р-ціях заміщення і перегрупуваннях, напр. : Аллілгалогеніди м. Б. використані як алкілуючі агенти для отримання

аллільних похідних Mg, A1, В, Sn, Si і ін., напр. тріметаллілборана або металлілалюмінійсесквіброміда:

Алліллітій утворюється при взаємодій. феніллітія і аллілтріфенілолова:

Відновлення, окислення, дегидрирование, розщеплення за Гофманом та ін. р-ції також часто використовуються для введення подвійного зв'язку або функц. групи з утворенням А. с. , Напр. :

Аллілгалогеніди синтезують радикальним

галогенированием алкенов і циклоалкеніл бромом, N-хлор-або N-бромсукцинімід (див.

Воля-Циглера реакція).

алліл- і металлілхлоріди отримують хлоруванням соотв.пропілену та изобутилена; алліліодід - дією 1 2 і Р на гліцерин; кротіл- і пренілгалогеніди - приєднанням НХ (Х = С1, Вr) до 1, 3-бутадієну і ізопрену, напр. : аллільних спирти можна отримувати гідролізом аллілгалогенідов або окисленням олефінів Про 2

повітря; утворюються спочатку пероксидні сполуки. перетворюються в спирти під дією Na 2 SO 3 , NaOH або LiAlH 4 : Ацетат 2-ціклогексенола синтезують нагріванням циклогексен з оцтовим ангідридом і селенистой до- тієї при 70 Хімічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. І. Л. Кнунянц. 1988.